French
DeutschСапило Віталій Романович — Вікіпедія
| Віталій Сапило Віталій Романович Сапило | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 3 вересня 2000 Черче, Рогатинський район, Івано-Франківська область, Україна | |
| Смерть | 25 лютого 2022 (21 рік) Київ, Україна | |
| Поховання | Сокільники | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Сапило Віталій Романович у Вікісховищі | ||
Віталій Романович Сапило (3 вересня 2000, с. Черче, Івано-Франківська область — 25 лютого 2022, м. Київ) — український футболіст, військовослужбовець, лейтенант ЗСУ, командир танкового взводу 14 ОМБр, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Життєпис[ред. | ред. код]
Був вихованцем футбольного клубу «Карпати». Юнака запрошували в донецький «Шахтар», однак він обрав професію захисника країни і 2017 року вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, навчався на факультеті бойового застосування військ. Закінчив навчання в червні 2021 року.
Командир танкового взводу. Знешкодив три десятки одиниць техніки ворога. Загинув разом зі ще одним військовим, вночі 25 лютого 2022 року біля українсько-білоруського кордону внаслідок авіаудару. В його танк прицільно потрапила ракета російського штурмовика Су-25[1][2].
Похований 28 лютого 2022 року в родинному селі[3].
Залишилися батьки, молодший брат і бабуся з дідусем. 28 червня 2023 року в День Конституції України, президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2 березня 2022 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екіпаж танка Віталія Сапила знищив три десятки російської техніки
- ↑ У Львівській області попрощалися з Віталієм Сапило танкістом, якого атакував російський Су-25
- ↑ На Львівщині попрощались із загиблим на війні 21-річним Віталієм Сапилом. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Ніхто не має права визначати долю України, не питаючи наших героїв — Володимир Зеленський. АрміяInform. 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- Для нас це вітчизняна війна, і ми знаємо, чим такі війни закінчуються для загарбників — звернення Президента України [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 3 березня.
- У бою за Київ загинув командир танка Віталій Сапило з Прикарпаття [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2022. — 26 лютого.
- У боях під Києвом загинув 21-річний військовий з Львівщини [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] // Львівський портал. — 2022. — 26 лютого.
- Стецишин, В. Екіпаж танка Віталія Сапила знищив три десятки російської техніки [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 8 березня.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
|
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
