Секвенування — Вікіпедія
Секвенува́ння (від англ. sequence — послідовність) — метод визначення первинної структури нерозгалужених біополімерів (ДНК, РНК, білків та вуглеводів), результатом якого є рядок символів, що позначає послідовність, у якій мономери складають дану молекулу-біополімер. Описавши молекулу за допомогою такого рядка, можна отримати значне розуміння її структури на атомічному рівні.[1][2]
Для аналізу результатів секвенування можуть використовуватись як існуючі програми, так і мови програмування (R, Python).
Також цим терміном називають визначення первинної структури інших типів даних.
- Метод Сенгера
- Піросеквенування
- Іонне напівпровідникове секвенування
- Секвенування ДНК
- Секвенування білків
- ↑ Sequencing - Latest research and news | Nature. www.nature.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ А. В. Сиволоб. Молекулярна біологія : підручник. — Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-439-068-9. Архівовано з джерела 21 січня 2022
Це незавершена стаття з генетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |