Список операційних систем — Вікіпедія

Операційні системи можуть бути класифікованими за будовою ядра (монолітні, мікроядерні, наноядерні), призначенням (пакетна обробка, інтерактивність, підтримка реального часу тощо), реалізацією захищеності (один адресний простір чи підтримка захищеності пам'яті на рівні апаратури), актуальністю (сучасна чи історична), цільовою апаратною платформою (суперкомп'ютер, мейнфрейм, сервер, робоча станція, вбудований^[en] комп'ютер, мобільний пристрій), за типом ліцензії (комерційна чи вільна) та за багатьма іншими параметрами.

Ранній період (від створення ЕОМ до початку 1970-х років)[ред. | ред. код]

IBM: BESYS, IBSYS, SHARE Operating System, DOS/360, OS/360 і похідні від неї, CP/CMS
Burroughs: Burroughs MCP
UNIVAC: EXEC I / II / 8
Compatible Time-Sharing System (CTSS), розроблена в MIT
Incompatible Timesharing System (розроблена в MIT для мейнфреймів DEC PDP-10 / 20)
Операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
Multics (проєкт Bell Labs, GE, і MIT)
Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962
СРСР: ОС Дубна (для ВЕЛМ-6)

Історичні системи (від 1970-х до 1990-x років)[ред. | ред. код]

Для мейнфреймів[ред. | ред. код]

IBM: DOS/VS, OS/VS1, VM/370, VM/CMS
SDS Sigma: RBM, UTS, CP-V, XOS
DEC: TOPS-10, TOPS-20
Стенфордський університет: WAITS
Університет Макгілла: MUSIC/SP
Interdata: OS-32
CDC/CYBER: NOS, NOS/BE
Cray: Cray Time Sharing System
ICT/ICL: GEORGE, VME, DME, TME
Siemens: BS1000
СРСР: ОС ЄС (для ЄС ЕОМ), ДИСПАК (для ВЕЛМ-6)

Для міні-ЕОМ[ред. | ред. код]

AT&T: UNIX (була портована також на 32-розрядні системи)
Xerox: Alto Executive
DEC: OS/8, RSTS/E, RSX-11, RT-11
Data General: DOS, RDOS
Prime: DOS / PRIMOS
Whitesmiths: Idris
IBM: CPF (Control Program Facility), SSP (System Support Program) (для System/38 і подібних)
Кембриджський університет: TRIPOS

Для 8-розрядних комп'ютерів[ред. | ред. код]

Digital Research: CP/M, MP/M
Apple: Apple DOS, ProDOS
Microsoft: MSX-DOS
Commodore: GEOS
Cromemco: RDOS
TRSDOS
Technical System Consultants: FLEX, UniFLEX
UCSD p-System

Для 16-розрядних персональних комп'ютерів[ред. | ред. код]

Digital Research: CP/M-86, MP/M-86, DR-DOS
Seattle Computer Products: 86-DOS (ранні версії відомі як QDOS)
Microsoft: MS-DOS (у комплекті з IBM PC постачалася під назвою PC-DOS), Windows (1.x, 2.x, 3.0), Xenix
IBM: OS/2 (ранні версії для процесора 80286)
Apple: GS/OS
СРСР: операційні системи для комп'ютерів БК: RT-11, ANDOS, NORD, MicroDOS, MK-DOS, PascalDOS, CSI-DOS, AO-DOS, BASIS, DOSB10, DX-DOS, HC-DOS, NORTON-БК, РАМОН, KMON, Turbo-DOS (більшість — любительські розробки, створені командами з кількох людей)

Для 16/32-розрядних персональних комп'ютерів[ред. | ред. код]

Microsoft: Windows 3.1, 3.11, 95, 98, Me
Apple: MacOS (класична)
Atari: TOS, MultiTOS, MiNT
Novell: NetWare
Coherent
Cromemco: Cromix
DNIX

Для 32-розрядних робочих станцій[ред. | ред. код]

Apollo: AEGIS^[en], Domain/OS^[en]
Sequent: Dynix
Sun Microsystems: SunOS, Solaris, Trusted Solaris
Data General: AOS/VS, DG/UX
Hewlett-Packard: HP-UX
MIPS: RISC/OS
DEC: VMS, Ultrix, OSF/1
Acorn: Arthur, ARX, RISC OS, RISCiX
Amiga: AmigaOS, MorphOS
AT&T: Unix (System III, System V)
IBM: AIX, OS/2
SCO: SCO UNIX
Microsoft: Windows NT (3.5, 4.0), Windows 2000)
Apple: A/UX
Be Inc: BeOS, BeIA, Magnussoft ZETA

Нещодавній період (від 1990-х до середини 2000-х років)[ред. | ред. код]

Для мейнфреймів і суперкомп'ютерів[ред. | ред. код]

IBM: OS/390, OS/400
Cray: UniCOS

Для ПК, робочих станцій і серверів[ред. | ред. код]

SGI: IRIX
DEC / Compaq: Digital Unix / Tru64
eComStation (різновид OS/2 Warp 4)
NeXTSTEP, OPENSTEP

Для мобільних пристроїв[ред. | ред. код]

Сучасні операційні системи (комерційні)[ред. | ред. код]

Для мейнфреймів[ред. | ред. код]

IBM: z/VM, z/OS, z/VSE, TPF, CICS, IBM i
Fujitsu, Siemens: BS2000, BS3000, VM2000

Для персональних комп'ютерів і серверів[ред. | ред. код]

Apple: MacOS X / OS X: 10.0, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5, 10.6, 10.7, Mountain Lion (10.8), Mavericks (10.9), MacOS Server
Microsoft: Windows (XP, Vista, 7, 8, 8.1, 10, 11), Windows Server (2000, 2003, 2008, 2012)
Oracle: Solaris

Сучасні операційні системи (вільні)[ред. | ред. код]

Linux
Докладніше: Список дистрибутивів Linux
BSD: 386BSD, FreeBSD, OpenBSD, NetBSD, DragonFly BSD
OpenSolaris (проєкт з відкриття кодів Solaris)
Apple Darwin (ядро XNU)
GNU Hurd (ядро GNU Mach)
FreeDOS
Illumos (форк ядра OpenSolaris)

ОС для мобільних пристроїв[ред. | ред. код]

Google: Android, Fuchsia
Apple: iOS
Microsoft: Windows CE і варіації такі як Windows Mobile та Windows Phone, всі троє замінені Windows IoT
Samsung: Tizen, Bada
Blackberry: BlackBerry OS
Firefox OS

Системи реального часу[ред. | ред. код]

Докладніше: Операційна система реального часу

QNX
VxWorks
LynxOS
T-Kernel, TRON OS, ITRON
RTEMS
eCos
ThreadX
Integrity
OS-9 / OS-9000
Contiki
Nucleus RTOS
OSE від ENEA
OSEK^[de]
uC/OS-II для мікроконтролерів

ОС для маршрутизаторів[ред. | ред. код]

Cisco: CatOS, Cisco IOS, PIX OS
Juniper Networks: JUNOS
LinkBuilder від 3Com
MikroTik RouterOS від MikroTik
OpenWrt

ОС для МініАТС[ред. | ред. код]

Orix від Avaya

Дослідницькі операційні системи[ред. | ред. код]

Bell Labs: Plan 9, Inferno
Minix
Amoeba^[1] (розроблена Ендрю Таненбаумом)
Bluebottle OS (AOS, A2, Оберон (операційна система))

Любительські операційні системи[ред. | ред. код]

Зі сотень проєктів аматорських ОС слід виділити такі, більш-менш відомі:

MenuetOS, KolibriOS: написані на мові асемблера x86
ReactOS (вільний клон Windows NT)
Syllable Desktop (розвивається як продовження AtheOS)
SkyOS
Haiku вільний клон BeOS

Інші OC[ред. | ред. код]

Rhapsody
SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
EROS
AROS — Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86 [1] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету^[2]
TUNES, 1994
V (operating system) Stanford, ранні 1980-ті.
ОС Oberon (розроблена у Федеральній вищій технічній школі Цюриха під керуванням Ніклауса Вірта для робочих станцій Ceres і Chameleon)
Pick (ліцензована і перейменована)
OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
Fujitsu: OS-IV (на основі ранньої MVS від IBM), MSP, (спадкоємець OS-IV)
Datalight: ROM-DOS (сумісна з MS-DOS, для вбудованих систем) [2] [Архівовано 6 січня 2010 у Wayback Machine.]

Вигадані операційні системи[ред. | ред. код]

Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тощо:

ALTIMIT_OS — Із світу .hack
Hyper OS — З Patlabor
Wheatonix — першоквітневий жарт.
Digitronix — з The Hacker Files

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Опис операційної системи amoeba (розробка закінчена в 1996 році). Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 5 січня 2013.
↑ Nemesis Operating System. Архів оригіналу за 23 грудня 2006. Процитовано 17 грудня 2006.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Опис операційної системи amoeba (розробка закінчена в 1996 році). Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 5 січня 2013.

[2] Nemesis Operating System. Архів оригіналу за 23 грудня 2006. Процитовано 17 грудня 2006.

[1]

[2]