French
DeutschСтефан Стубелевич — Вікіпедія
| Стефан Стубелевич | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 2 листопада 1762 Володимир, Володимирський повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита або Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Помер | 17 квітня 1814 (51 рік) Вільно |
| Поховання | Bernardine Cemeteryd |
| Країна |  Річ Посполита |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Віленський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Віленський університет |
| Науковий ступінь | професор |
| Членство | Q60861546? |
| Відомий завдяки: | винаходу електрофорезу |
| У шлюбі з | Олександра Стубелевич |
 Стефан Стубелевич у Вікісховищі | |
Стефан Стубелевич (нар. 2 листопада 1762 — пом. 17 квітня 1814) — український фізик та винахідник електрофорезу, написав низку наукових праць та підручників. Член гальванічного та академічного товариств у Парижі, аграрно–економічного у Варшаві.
Життєпис[ред. | ред. код]
Стефан Стубелевич народився 2 листопада 1762 року в м. Володимирі у збіднілій родині української шляхти. Закінчив Володимирський базиліанський колегіум у 1770 році та Віленський університет. Стажувався у Сорбонні з 1802 по 1804 рік, підвищував освіту в Австрії та Німеччині.
У 1797 року почав досліджувати проблему вивчення впливу електричного струму на живі організми та використання його для лікування людей. Сам конструює потрібні прилади і навіть проводить досліди впливу дозованого струму на собі. Результати цих важливих досліджень залишились у вигляді рукопису 1787 році у Вільнюському університеті. Після чотирьох років навчання в університеті та виконаних за цей час наукових досліджень Стефану Стубелевичу присуджено звання доктора філософії за 1801 рік.
Згодом працював викладачем, з 1807 року віце-професором кафедри фізики Вільненського університету. Паралельно продовжував займатися науково–дослідницькою діяльністю. Стубелевич проводив досліди з магнетизму, електростатики, оптики, механіки. Написаний ним підручник з фізики «Коротке зібрання начал фізики, складене Стефаном Стубелевичем, професором Імператорського Вільнюського університету, членом декількох наукових товариств, Вільнюс, 1816 р.» та праця «Вплив електрики на стан живих істот», були видані вже після його смерті.
У щоденниках Стубелевич фіксував результати експериментів. Саме його нотатки дали змогу фахівцям підтвердити, що волинянин винайшов метод електрофорезу раніше за російського вченого на шість років.
Науковець написав книги з фізики, а також був почесним членом кількох академій. Здобутки українця оцінили у королівському науковому навчальному закладі в Гетинді, Паризькому гальванічного та академічного товариств та аграрно-економічного у Варшаві. На його честь названо невелику вулицю у Володимирі, де він й народився.
Помер Стефан Стубелевич 17 квітня 1814 року.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У Володимирі іменем Стефана Стубелевича названо вулицю[1].
Джерела[ред. | ред. код]
- Василь Шендеровський. Педагогічна діяльність професора Віленського університету С. Стубелевича
- Лариса Кравчук. Студії професора Віленського університету С. Стубелевича в західноєвропейських наукових школах (1802 – 1804 рр.)
- Василь Шендеровський. Український вчений-винахідник. «Пам'ять століть». 2007. № 4-5. С. 191-194.
- Василь Шендеровський, Григорій Гуртовий, Лариса Кравчук. Стефан Стубелевич — видатний український фізик XVIII ст. «Пам'ять століть». 2007. № 4-5. С. 281-287.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Професор, від якого «фізика взяла початок» «Україна Молода»
- Волинянин – «батько» електрофорезу «Волинські Новини»
- Випробував струм на собі: біографія волинського винахідника електрофорезу Стефана Стубелевича
|
