Сухіашвілі Тамаз Нодарович — Вікіпедія

Тамаз Сухіашвілі; თამაზ სუხიაშვილი
	лейтенант армії Грузії, доброволець ЗСУ
Загальна інформація
Народження	25 січня 1978; Хашурі, Шида Картлі
Смерть	17 січня 2015 (36 років); У районі Донецька
Громадянство	Україна
Військова служба
Формування	Горійський загін спеціального призначення (Грузія),; 93 ОМБр (Україна)
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки

Тамаз Нодарович Сухіашвілі (груз. თამაზ სუხიაშვილი, нар. 25 січня 1978(19780125) — пом. 17 січня 2015) — грузинський військовий, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Україна). Загинув в ході війни на сході України 17 січня 2015 року. Один із «кіборгів».

Біографія[ред. | ред. код]

Тамаз Сухіашвілі народився 25 січня 1978 року в місті Хашурі (Грузія). У 1995 році закінчив середню школу в с. Цхрамуха Хашурського муніципалітету. Протягом двох років проходив строкову службу, після якої записався в батальйон «командос», де прослужив 4 роки. Брав участь у війні в Осетії 2004 року, у російсько-грузинській війні 2008 року, у місіях в Іраку і Афганістані у складі грузинського військового контингенту. Мав звання лейтенанта. З початком війни на сході України у 2014 році залишив службу у загоні особливого призначення МВС Грузії та приїхав в Україну добровольцем, поступивши на службу до 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади, основою якої стали бійці батальйону Нацгвардії «Донбас».

Останній бій[ред. | ред. код]

17 січня 2015 року Тамаз Сухіашвілі зі своєю 6-ю ротою вийшов на підмогу оточеним бійцям в Донецькому аеропорту. Прорватися не вдалося, техніка відступила, але бійці Тамаза продовжували бій протягом п'яти годин, завдяки чому з нового терміналу аеропорту, де трималися українські бійці, були вивезені поранені. Грузинський лейтенант підірвався на міні, перекривши її своїм тілом, чим врятував життя товаришів. В тому бою крім Тамаза загинули ще два українських воїна — старший сержант Віталій Нагорняк та молодший сержант В'ячеслав Лисенко. Понад 20 бійців отримали поранення, серед яких ще троє грузинів. У бою загинув солдат Дмитро Фурдик — поцілив снайпер, коли він витягав пораненого вояка під обстрілом.

У Сухіашвілі в Грузії залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. Після прощання із захисником України в Києві на Майдані Незалежності, його тіло було вивезено до Тбілісі. Похований в селі Цхрамуха.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
30 січня 2015 року нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня^[2]^[3].