Томас Мурер — Вікіпедія

Томас Мурер
Thomas H. Moorer
Народження 9 лютого 1912(1912-02-09)
США Маунт Віллінг, округ Лаундс, Алабама
Смерть 5 лютого 2004(2004-02-05) (91 рік)
США Бетесда, Меріленд
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Приналежність Військово-морські сили США ВМС США
Рід військ морська авіація
Освіта Військово-морська академія США
Воєнний коледж ВМС США
Роки служби 1933 — 1974
Звання  Адмірал
Командування Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США
Керівник військово-морськими операціями
Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Атлантиці
Атлантичний флот
Атлантичне Командування
Тихоокеанський флот
7-й флот
«Салізбері Саунд»
Війни / битви Друга світова війна
Війна у В'єтнамі
Нагороди
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Президентська відзнака частині (США)
Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Окупаційна медаль армії (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Експедиційна медаль США
Експедиційна медаль США
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль «За оборону Філіппін» (США) Медаль «За В'єтнамську кампанію» (Південний В'єтнам)
Великий хрест військового Авіського ордену Орден Вранішнього Сонця 5-го ступеня Орден Вранішнього Сонця 1-го ступеня
Орден Священного Триножника з червоною великою кордонною стрічкою (Республіка Китай) Орден Хмари та Прапора (Республіка Китай) Командор Легіону честі (Філіппіни)
Великий офіцер ордена Морських заслуг (Бразилія) Великий хрест ордена Заслуг (Чилі) Кавалер ордена «За військово-морські заслуги» 1-го класу (Венесуела)
Орден За заслуги у національній безпеці 1-го класу (Республіка Корея) Кавалер Великого хреста ордена Оранських-Насау
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого хреста Військового ордена Італії
Кавалер Великого хреста Військового ордена Італії
Великий хрест Морських заслуг (Іспанія) Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа (Норвегія)
CMNS: Томас Мурер у Вікісховищі

Томас Гінмен Мурер (англ. Thomas Hinman Moorer; 9 лютого 1912, Маунт Віллінг — 5 лютого 2004, Бетесда) — американський воєначальник і морський льотчик американського флоту, адмірал Військово-морських США (1964), 7-й голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (19701974), 18-й керівник військово-морськими операціями (19671970). Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Атлантиці і одночасно командувач Атлантичного флоту та Атлантичного командування (1965—1967); командувач Тихоокеанського флоту (1964—1965). Учасник Другої світової та В'єтнамської війн.

Біографія[ред. | ред. код]

Томас Мурер народився в Маунт-Віллінгу, штат Алабама, 9 лютого 1912 року. Мурер виріс у Юфолі, штат Алабама, разом зі своїми братами і сестрами, включаючи брата Джозефа, який також став віцеадміралом американського флоту. 1 червня 1933 року Томас Мурер закінчив Військово-морську академію США з присвоєнням звання енсина. Після завершення військово-морської авіаційної підготовки на базі авіації Пенсакола в 1936 році він продовжив службу в підрозділах палубної авіації, літав на винищувачах авіаносних груп авіаносців «Ленглі», «Лексінгтон» і «Ентерпрайз».

На додаток до практичного досвіду льотчика палубного винищувача, Мурер також отримав кваліфікацію пілота гідролітаків і в перші роки Другої світової війни літав у патрульній ескадрильї. Служив у 22-му патрульному загоні в Перл-Гарборі, на момент нападу Японської імперії на цю американську військово-морську базу 7 грудня 1941 року. Розповідь Мурера про атаку на Перл-Гарбор була опублікована під назвою «Патруль у неправильному напрямку». Його ескадрилья згодом брала участь у Голландській Ост-Індській кампанії 1941—1942 років у південно-західній частині Тихого океану, де він здійснив численні бойові вильоти. Мурер отримав «Пурпурове серце» після того, як 19 лютого 1942 року був збитий і поранений біля узбережжя Австралії, а потім пережив атаку на рятувальне судно Florence D., яке того ж дня було розбомблено та потоплено ворожими літаками, які брали участь у першому бомбардуванні Дарвіна. Через три місяці Мурер був нагороджений Хрестом льотних заслуг за свою доблесть, коли він попри японську перевагу в повітрі, здійснював перельоти, постачаючи необхідне на острів Тимор і евакуюючи з нього поранених.

У післявоєнний час Томас Мурер продовжив службу в лавах ВМС США. Командував флотськими з'єднаннями та об'єднаннями. Він був головнокомандувачем Тихоокеанського флоту США та головнокомандувачем Атлантичного флоту США — перший офіцер ВМС, який командував обома флотами. Під час командування Тихоокеанським флотом стався інцидент в Тонкінській затоці та Мурер наказав провести внутрішнє розслідування суперечливих повідомлень, які з'явилися після події.

Мурер працював керівником військово-морських операцій між 1967 і 1970 роками, на піку участі США у В'єтнамській війні, і тісно співпрацював з найвищими офіцерами в армії та уряді США.

З 1970 по 1974 рік адмірал Мурер обіймав посаду голови Об'єднаного комітету начальників штабів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
віцеадмірал
Білл Шох

Командувач
7-го флоту

13 жовтня 1962 — 15 червня 1964
Наступник:
віцеадмірал
Рой Лі Джонсон
Попередник:
адмірал
Улісс Грант Шарп

Командувач
Тихоокеанського флоту

26 червня 1964 — 30 березня 1965
Наступник:
адмірал
Рой Лі Джонсон
Попередник:
адмірал
Гарольд Пейдж Сміт

Командувач
Атлантичного флоту

30 квітня 1965 — 17 червня 1967
Наступник:
адмірал
Ефрем Холмс
Попередник:
адмірал
Гарольд Пейдж Сміт

Командувач
Атлантичного Командування ЗС

30 квітня 1965 — 17 червня 1967
Наступник:
адмірал
Ефрем Холмс
Попередник:
адмірал
Девід Ламар Макдональд

18-й
Керівник військово-морськими операціями

1 серпня 1967 — 1 липня 1970
Наступник:
адмірал
Елмо Рассел Зумвалт
Попередник:
генерал
Ерл Вілер

7-й
Голова
Об'єднаного комітету начальників штабів США

2 липня 1970 — 1 липня 1974
Наступник:
генерал
Джордж Скратчлі Браун
Командування військовими формуваннями (установами)
НАТО
Попередник:
адмірал
Гарольд Пейдж Сміт

Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Атлантиці

30 квітня 1965 — 17 червня 1967
Наступник:
адмірал
Ефрем Холмс