Тулча — Вікіпедія

Тулча
рум. Tulcea
Герб Прапор
герб прапор
Тулча
Тулча
Розташування міста Тулча
Основні дані
45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 28.800° сх. д. / 45.183; 28.800Координати: 45°11′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 28.800° сх. д. / 45.183; 28.800
Країна Румунія Румунія
Регіон Тульча
Адмінцентр Tulcead
Столиця для Тульча (жудець)
Засновано 1570
Площа 115 км²
Населення 91 875 тис. осіб (2002)
Висота НРМ 30 ± 1 м
Географічна зона Добруджа
Міста-побратими Ольборг (1970), Веркендам, Апрілія, Фратта-Полезіне, Ровіго, Амасья, Ізмаїл, Іліо, Шумен, Ольборґ (1970), Larnaca Municipalityd (27 травня 2003)[1]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів TL
GeoNames 8334861
OSM 2367044 ·R (Тульча)
Поштові індекси 820002–820249
Міська влада
mayor of Tulcead Constantin Hogea
Вебсайт primaria-tulcea.ro
Мапа
Мапа


CMNS: Тулча у Вікісховищі

Тулча[2][3] — повітове місто і порт в північній Добруджі (Румунія) над долишнім Дунаєм на Георгіївському гирлі. Населення на 2002 рік становило 92 тис. мешканців. Центр жудця Тулча.

Українство[ред. | ред. код]

У Тулчанському повіті (у якому живуть всі українці Добруджі) є бл. 20 сіл, що в них мешкають українці — бл. 26 000 (дані 1950-х рр.) або 10 % всього населення. Живуть також росіяни — старообрядці липовани.

Історія[ред. | ред. код]

У 7 ст. до Р. Х. тут виникла грецька колонія від міста Мілет. Римляни перейменували місто в Егісус.

У 10 столітті у східному передмісті Тульчі існувала столиця імперії Святослава — Переяславець.

У 16 ст. тут побудовано османську фортецю. У 19 ст. місто було важливим торговим містом зерна й риби.

Господарство[ред. | ред. код]

Головна риболовецька база країни. Називають «рибною столицею Румунії». Харчова промисловість, судноремонт; виробництво глинозему, виробів з очерету, обробка мармуру. Рибний і торговий річковий порт, судноверф; рибоконс. заводи і холодильники; будівельна промисловість.

Архітектура, культура[ред. | ред. код]

Красива набережна; старовинні торгові ряди. Мечеть Азізіє (1863), синагога. Монумент незалежності (1904). Український ринок. Музеї археологічний, етнографічний, художній (1870 р.), дельти Дунаю (з акваріумом). Народні фестивалі дунайських країн.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]