French
DeutschУдіна Тамара Олексіївна — Вікіпедія
| Тамара Олексіївна Удіна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 серпня 1937 смт Буки, Маньківський район, Черкаська область, Україна | |||
| Смерть | 2013 | |||
| м. Тернопіль, Україна | ||||
| Національність | українка | |||
| Країна |  УРСР →  Україна | |||
| Жанр | графіка, акварель, пастель, станкова олія, живопис, пейзаж, натюрморт | |||
| Навчання | Чернівецький університет | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Національна спілка журналістів України і Національна спілка художників України | |||
| | ||||
Тамара Олексіївна Удіна (28 серпня 1937, м-ко, нині смт Буки Маньківського району Черкаської області, Україна — 2013, м. Тернопіль) — український історик, мистецтвознавець, педагог, художник, діячка культури.
Член НСЖУ (1968), НСХУ (1971), Міжнародної асоціації мистецтвознавців (1995). Співорганізатор (1983) Тернопільської організації СХУ (нині НСХУ).
Мати Олени Арутюнян, Вероніки Удіної. Дружина Євгена Удіна.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Життєпис[ред. | ред. код]
Від 1946 проживала в м. Чортків, від 1950 — в м. Тернопіль. Закінчила історичний факультет Чернівецького університету (1960, нині національний університет), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна АМ СРСР (1968) (1968, нині Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, РФ).
Старший науковий співробітник, завідувачка відділу Тернопільського історико-краєзнавчого музею (1960—1968, нині ТОКМ), співзасновниця-викладач Тернопільської дитячої художньої школи (1965—1968), викладач Тернопільського педагогічного інституту (1968—1983, нині ТНПУ), вечірнього університету (1970—1990), обласного інституту вдосконалення кваліфікації вчителів (1968—1998).
Творчість[ред. | ред. код]
Як художниця працює в графіці, акварелі, пастелі, станковій олій, живописі, перевага — пейзажний жанр, натюрморт.
Від 1965 — учасниця виставок у містах України, РФ та Болгарії; персональні — 1978—1980.
Твори зберігаються у музеях та приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Доробок[ред. | ред. код]
Співавтор видань
- «НСХУ (1991—2001)»,
- «Художники України» (К., 2002), «Ротонда» (Італія, 2004); автор мистецтвознавчих праць-каталогів, Понад 200 статей, резензій, нарисів у фахових журналах, ЕСУ, ТЕС.
Автор і ведуча фільму «Невмируща Шевченкіана народного скульптора-різьбяра Володимира Лупійчука» (режисер М. Джинджиристий; 1986).
Упорядник і автор каталогів П. Барболюка, А. Гриба, С. Львова, І. Мердака, Я. Омеляна, М. Пазізіна та інших; видань «Імпреза», «Художники Тернопільщини» (обидва — 1989).
Серед творів:
- акварелі «А в Тернополі весна!» (1975), «Дерева — як люди» (1983—2002), серії до ювілею Ю. Словацького «Кременецькі мотиви» (1993—1996), «Вибух весни» (2004);
- пастелі — «Смеркає», «Купання коней. Золоте сонце» (обидві — 1987), «Осінь у лісі» (1988), «Липень» (2001);
- олійний живопис — «Осіння спрага» (1985), «З дитинства. Чорнобривці» (1994).
Джерела[ред. | ред. код]
- Гадомська, Л. Тамара Удіна. Літа у вирій відлетіли, а пам'ять залишилася назавжди[недоступне посилання з липня 2019] / Любов Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2013. — 11 лютого.
- Мельничук Б. Удіна Тамара Олексіївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 484. — ISBN 978-966-528-279-2.