French
DeutschУманська вулиця (Київ) — Вікіпедія
| Уманська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Чоколівка |
| Район | Солом’янський |
| Назва на честь | м. Умань |
| Колишні назви | |
| 490-та Нова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1500 м |
| Координати початку | 50°26′43″ пн. ш. 30°28′50″ сх. д. / 50.445337306° пн. ш. 30.480655389° сх. д.Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°28′50″ сх. д. / 50.445337306° пн. ш. 30.480655389° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′15″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.437718694° пн. ш. 30.451912889° сх. д. |
| поштові індекси | 03087 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 164 |
| Парки | парк «Супутник» |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11735 |
| У проєкті OpenStreetMap | r416580 |
| Мапа | |
 | |
 Уманська вулиця у Вікісховищі | |
У́манська ву́лиця — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Чоколівка. Пролягає від Повітрофлотського проспекту до Чоколівського бульвару. Між початком вулиці та вулицею Карела Чапека наявна перерва у проляганні вулиці.
Прилучаються вулиці Карела Чапека, Генерала Воробйова, Пилипа Козицького, Джохара Дудаєва та Івана Світличного.
Історія[ред. | ред. код]
Виникла в середині XX століття і разом з вулицею Ушинського входила до складу 490-ї Нової вулиці. Сучасна назва — з 1953 року[1], на честь міста Умань Черкаської області.
Особистості[ред. | ред. код]
Іван Світличний[ред. | ред. код]
Від 1960 року до ув'язнення в 1973 році на вулиці Уманській, 35, кв. 20 мешкав дисидент Іван Світличний зі своєю дружиною Леонідою Терещенко. Враження від нового місця проживання Світличний виклав у листі до сестри:
«Цього листа я тобі пишу з нової, СВОЄЇ квартири. Це – по дорозі з центру на аеродром. Місце хороше, старих будинків і близько немає, кругом одні новобудови, планування чудесне, до центру – 20 хвилин тролейбусом».
Нове житло сприймалося Світличними дещо ідеалізовано, оскільки перед цим вони мешкали в переобладнаній на кімнату келії Флорівського монастиря, разом з сім’єю Леоніди Світличної. Микола Плахотнюк порівнював її з «рукавичкою», а Василь Стус – із «голубником» через майже постійну присутність гостей. Сюди часто навідувалися Алла Горська, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, який жив неподалік, та низка інших представників творчої молоді з усієї УРСР. У спогадах сучасників квартира на Уманській постає як мультифункціональний відкритий простір. Там відбувалися колективні вечері, академічні дискусії, читання поезій, «відкриття» творчості заборонених митців «розстріляного відродження», прослуховування віршів в авторському виконанні поетів на журналістському магнітофоні «Весна».
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Храм преподобного Сергія Радонезького (буд. № 14)
- Загальноосвітня школа № 164 (буд. № 33)
- Технічний ліцей НТУУ «КПІ» (буд. № 39)
Парки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Уманська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Уманська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 168.
- Уманська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 230. — ISBN 5-88500-070-0.
- Уманська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 282. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Уманська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
