Федір Корибутович — Вікіпедія

Федір Корибутович
Ім'я при народженні Федор
Псевдо Фрідріх
Народився 1380(1380)
Помер бл. 1442
Громадянство Київське князівство
Діяльність політик, військовий очільник
Титул князь
Посада князь, староста Берестейськийd[1], гетьман і диякон
Військове звання полковник
Термін 1410-1440
Партія антипольська
Конфесія православний
Рід Гедиміновичі
Батько Корибут Ольгердович
Мати Анастасія Рязанська
Родичі Корецькі, Рюриковичі
Брати, сестри Жиґимонт Корибутович
У шлюбі з Анастасія Сивська?
Діти Олександр Федорович, Дмитро Федорович
Вага 89[джерело?]
Зріст 186[джерело?]
Герб
Герб

Федір Корибутович (1380 — 1442) — литовсько-руський князь, прихильник великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича. На думку Леонтія Войтовича, він та князь Федько Несвіцький — одна й та ж особа[2].

Родовід[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі княжого литовського роду Гедиміновичів. Син Корибута-Дмитра Ольгердовича та княжни Анастасії Рязанської, дочки великого князя рязанського Олега Івановича[3]. Про молоді роки мало відомостей.

У битві біля Вількомира 1 вересня 1435 року воював на боці Свидригайла, потрапив у полон і пробув в ув'язненні до загибелі Сигізмунда Кейстутовича у 1440 році. Помер у 1442 році.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анастасія, княгиня Лоська. Несецький Каспер його дружиною назвав княжну Твері. Діти:

  • Анна Федорівна (? — після 1493) — дружина земського маршалка литовського Петра Монтигердовича.
  • Василіса (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр[4].
  • Марія (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр.

Федір Корибутович і Федько Несвизький[ред. | ред. код]

Син Дмитра, або Корибута, Ольгердовича та, правдоподібно, княжни Анастасії Рязанської. В джерелах згаданий у 1422-1440 роках. Плутають з Федором Несвіцьким. Під час суперечки між Ягайлом та Свидригайлом діяв в обидвох таборах. До 1911 року вважався членом рад великих князів Вітовта, Свидригайла, Жигмонта. 27 вересня 1422 року над озером Мельно разом з іншими литовськими князями — прихильниками Вітовта підписав договір. 19 червня 1431 року в Христмемлі виступає серед оточення Свидригайла. 8 лютого 1432 року війт з Братеан (пол. Brathean) в листі з Вовковиська до великого магістра тевтонців пише про нього як про прихильника Свидригайла. 15 жовтня 1432 року в Гродно підписав акт унії як прихильник Жигимонта Кейстутовича (також в Тракаї 20 січня 1433 року). Руські літописи вказують, що не мав нащадків; польські генеалоги, зокрема, Стрийковський Мацей, від нього виводять роди князів Порицьких, Воронецьких, Вишневецьких, Збаразьких.

1911 року дослідник Юзеф Пузина виступив з тезою про його ідентичність з Федором Несвіцьким, що викликало гарячу дискусію. Головним опонентом гіпотези був Владислав Семкович, який вказував на сфрагістичні докази та документи поселення Лоська.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 180. — ISBN 978-83-65880-89-5
  2. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 651.
  3. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 639.
  4. Babińska М., Полеміка членів польського товариства геральдичного. С. 86.

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник
Василь Чорторийський
Князь подільський
1432-1434
Наступник
Земля відійшла до Корони