Хабаров Олександр Володимирович — Вікіпедія

Хабаров Олександр Володимирович
Хабаров Александр Владимирович
Народився
с. Малий Мартин, Росія Росія
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність географ
Галузь ґрунтознавство
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук

Хабаров Олександр Володимирович (1936 року, с. Малий Мартин, Воронезька область) — радянський російський ґрунтознавець, фізикогеограф, засновник і ректор Інституту екології, лінгвістики і права[1]. Доктор географічних наук, професор, академік Російської академії природничих наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Хабаров Олександр Володимирович народився 1936 року в селі Малий Мартин Панінського району Воронезької області[2].

До 1989 року — доцент кафедри ґрунтознавства, екології та природокористування Державного університету із землеустрою. З 1989 року по 2007 рік — завідувач цієї кафедри. З 2000 по 2018 рік засновник і ректор Інституту екології, лінгвістики і права[1].

Хабаров дійсний член Міжнародної академії екології, Російської академії природничих наук, Міжнародної академії аграрної освіти, Міжнародної академії екології та природокористування, Російської академії промислової екології[2].

Наукові праці[ред. | ред. код]

Хабаров автор понад 200 наукових праць. Основні праці:

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Институт экологии, лингвистики и права : [рос.] // zachestnyibiznes.ru. — ЗАЧЕСТНЫЙБИЗНЕС. — Дата звернення: 15 квітня 2019 року.
  2. а б Энциклопедия Панинского района.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]