French
DeutschХлібний ніж — Вікіпедія
Хлібний ніж, також відомий як хліборізний ніж, ніж для хліба або ніж для хліба та торту — спеціалізований кухонний ніж, призначений для різання виробів з хліба.
Ці ножі також використовуються для оброблення фруктів з твердою шкіркою та ніжною м'якоттю, таких як ананаси, кавуни та дині.
Опис[ред. | ред. код]
Хлібний ніж має довге, широке і міцне лезо, трохи звужується до руків'я або однакової ширини по всій своїй довжині. Кінчик леза не загострений, а закруглений або зрізаний під прямим кутом до ріжучої кромки. Сучасні ножі для хліба мають хвилеподібну або серейторну заточку, яка дозволяє «розпилювати» тверду хлібну шкірку і розрізати м'якоть, не мнучи її[1][2][3].
Довжина клинка такого ножа зазвичай становить 25-30 сантиметрів, проте хлібні ножі, які випускаються в наборах кухонних ножів, можуть бути коротшими — довжиною 15-20 сантиметрів.
Історія[ред. | ред. код]
До кінця XIX століття для нарізки хліба вживалися ножі з лезом прямої або хвилеподібної заточки. Один з перших хлібних ножів з серейторним заточуванням був представлений на Всесвітній Колумбійській виставці у Чикаго в 1893 році німецькою компанією «Friedrich Dick».
У 1921 році Джозеф Бернс запатентував в США хлібний ніж з досить специфічним серейторним заточуванням. Однак цей тип заточки не підлягав ремонту та виправлення[4].
У 1930-х роках серійний випуск ножів для хліба з серейторним заточуванням почав Карл Гуда. Довжина цих ножів становила 32 сантиметри, ширина 47 міліметрів, товщина обуха 4 міліметрів, а вага 400 грам. Ножі почали користуватися попитом, проте їх розміри не влаштовували багатьох покупців, тому через деякий час компанія Карла Гуда почала випускати зменшену версію хлібних ножів довжиною 20 сантиметрів.
В СРСР для промислового різання хліба застосовувалися хлібні ножі з широким коротким клинком, який звужувався до ручки. Широке полотно клинка служило для направлення лінії відрізу хліба. Такі ножі вимагали заточення кожні 6 годин роботи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. В. Похлебкин, 2015, с. 257.
- ↑ Ева Пунш, 2016.
- ↑ Н. Коноплёва. Ножи вчера, сегодня, завтра (рос.). «Наука и жизнь». Процитовано 8 січня 2017.
- ↑ US1388547 (A) ― 1921-08-23 (англ.). worldwide.espacenet.com. Процитовано 8 січня 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Похлебкин В. В.. Кулинарный словарь. — М. : Издательство «Э», 2015. — 456 с. — ISBN 978-5-699-75127-3.
- Пунш Ева. Кухня по правилам и без: Что нужно знать, чтобы начать экспериментировать. — Паблишер, 2016. — 208 с. — ISBN 9785961444940. (рос.)
- Каминский Я. А.. Организация и техника советской торговли. — М. : Государственное издательство торговой литературы, 1954. — 559 с. (рос.)
