Хосе Давид Альфаро Сікейрос — Вікіпедія

Хосе Давид Альфаро Сікейрос
David Alfaro Siqueiros (José de Jesús Alfaro Siqueiros)
фото 1960 р.
При народженні ісп. José de Jesús Alfaro Siqueiros
Народження 29 грудня 1896(1896-12-29)
Камарго, провінція Чіуауа, Мексика
Смерть 6 січня 1974(1974-01-06) (77 років)
  Куернавака, штат Морелос, Мексика
Поховання Ротонда видатних діячів
Національність мексиканець
Країна Мексика Мексика
Жанр художник, педагог і громадський діяч
Навчання Академія мистецтв Сан-Карлос
Діяльність художник, викладач університету, військовослужбовець, художник-гравер, fresco painter
Напрямок реалізм, експресіонізм, абстракціонізм
Відомі учні Harold Lehmand, Luis Arenal Bastard, Philip Steind, Guillermo Cenicerosd, Mario Orozco Riverad, Ernesto Ríosd і Electa Arenald
Працівник Університет Південної Каліфорнії
Член Академія витончених мистецтвd
Твори The Sleepd, Polyforum Cultural Siqueirosd і Nuestra Imagen Actuald
У шлюбі з Blanca Luz Brumd[1] і Angélica Arenal Bastard
Учасник Мексиканська революція і громадянська війна в Іспанії
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[3], Arizona State University Art Museumd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтва Сан-Паулу, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Vanderbilt University Fine Arts Galleryd, La Tallerad, Sala de Arte Público Siqueirosd, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Print Collectiond[4] і Музей сучасного мистецтва Мехіко
Нагороди

CMNS: Хосе Давид Альфаро Сікейрос у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Хосе Давид Альфаро Сікейрос (ісп. José David Alfaro Siqueiros, 29 грудня 18966 січня 1974) — мексиканський художник — живописець, графік і стінописець, політичний активіст, учасник комуністичного руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Давид Альфаро Сікейрос народився 29 грудня 1896 р. в мексиканському місті Камарго, провінція Чіуауа. У 1911 р. вступив до Академії мистецтв Сан-Карлос в Мехіко, там брав участь у студентському страйку, протестуючи проти порядків у закладі. Потім навчався в художній школі Санта-Аніта. З молодості відчував себе революціонером, в 1911 р. взяв участь у громадянській війні на стороні конституціоналістів. Служив офіцером у армії мексиканського президента Венустіано Карранси.

З 1919 по 1922 р. Сікейрос жив у Франції та Іспанії. У 1921 р. він опублікував в Барселоні «Маніфест революційного мистецтва», а в 1922 р. заснував «Революційний синдикат працівників техніки і мистецтва». Член Мексиканської комуністичної партії (МКП) з 1922. З 1924 р. член ЦК МКП, активний учасник організації профспілкового руху та міжнародних комуністичних конгресів, займав пост головного редактора газети El Mundo, співпрацював з іншими лівими газетами. Разом з ним в комуністичному русі брали участь і інші мексиканські художники, зокрема Дієго Рівера.

У 1930 р. Сікейрос був заарештований, а потім засланий в містечко Таско. Заслання виявилася плідним в творчому плані — тут художник створив кілька десятків робіт.

У період з 1932 по 1936 р. Сікейрос жив і працював переважно в США; там він прикрасив розписами фасади будівель Художньої школи Чуінард і мистецького центру Плаза в Лос-Анджелесі (1932).

У 19371939 р. Сікейрос брав участь у громадянській війні в Іспанії як офіцер Республіканської армії під командуванням Енріке Лістера. Дослужився до полковника.

За завданням НКВС комуніст-сталініст Сікейрос бере участь у групі бойовиків (кодова назва «Кінь»), сформованої для ліквідації Троцького.

24 травня 1940 — разом з « Філіпе», Леопольдо і Луїсом Ареналь та іншими бере участь у невдалій спробі замаху на Троцького.

Наприкінці 1940 р. заарештований разом з іншими членами групи «Кінь» у зв'язку з убивством Троцького.

У 1960 р. обраний членом політкомісії ЦК МКП. У тому ж році був поміщений у в'язницю за політичну діяльність, але в 1964 р. влада звільнила його під тиском міжнародної громадської думки.

Він неодноразово приїжджав до Москви (1927, 1955, 1958 і 1972). Почесний член Академії мистецтв СРСР (1967), лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1967).

Помер 6 січня 1974 р. в місті Куернавака.

У його честь названа вулиця в Санкт-Петербурзі.

Основні твори[ред. | ред. код]

Монументальні композиції[ред. | ред. код]

  • Розпис в Національній підготовчій школі (фреска, 1922—1923, Мехіко),
  • Розпис в клубі профспілки електриків (1939, Мехіко),
  • Розпис у Палаці образотворчих мистецтв (1945 і 1950—1951, Мехіко),
  • Розпис у Національному музеї історії (почата в 1959, Мехіко)
  • Мозаїка і рельєф на фасаді ректорату Університетського містечка (1952—1954, Мехіко);
  • Монументально-декоративна споруда «Поліфорум» (1971, Мехіко)

Станковий живопис[ред. | ред. код]

  • «Пролетарська мати» (1929—1930, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк),
  • Портрет Дж. Гершвіна (1936, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк).
  • Нещасний випадок у шахті (Accidente en la mina, 1931).
  • Нова демократія (La nueva democracia, 1945)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]