Югид-ва (національний парк) — Вікіпедія

Національний парк «Югид-ва»
рос. Югыд ва
	Річка Кожим — північна межа парку «Югид-ва» Річка Кожим — північна межа парку «Югид-ва»
	62°25′ пн. ш. 58°46′ сх. д. / 62.417° пн. ш. 58.767° сх. д.Координати: 62°25′ пн. ш. 58°46′ сх. д. / 62.417° пн. ш. 58.767° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Республіка Комі
Площа	891 701 га
Засновано	23.04.1994
Оператор	Федеральна державна установа Національний парк "Югид ва"
Країна:	Росія
Об'єкт №:	719-001
Статус:	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Вебсторінка	yugyd-va.ru
	Югид-ва (національний парк) (Росія)
	Югид-ва у Вікісховищі

Національний парк «Югид-ва» (в перекладі з мови комі — «Світла вода»^[1]^[2])(рос. Национальный парк «Югыд ва») — національний парк утворений 23 квітня 1994 року на теренах Печорського району (23% від загальної площі) і Вуктильського (46,8%) та Інтинського (30,2%) міських округів^[3] Республіки Комі з метою збереження унікальних природних комплексів Приполярного і Північного Уралу. Територія національного парку « Югид Ва» разом з прилеглим до нього на півдні Печоро-Іличським державним заповідником і його буферною зоною 8 грудня 1995 були внесені до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Це перший з національних парків Росії, який отримав такий статус.

Географія[ред. | ред. код]

Національний парк «Югид-ва» розташований на західних схилах Приполярного і Північного Уралу, на межі Європи і Азії. На території парку є найвищі вершини Приполярного і Північного Уралу. Річки, стікаючи із західного схилу Уральських гір, постачають воду в Печору — одну з найбільших річок Європи, яка впадає в Баренцове море. Природною межею парку на сході виступає головний хребет Уральських гір, на півночі — річка Кожим, на заході — річки Синя, Вангир і Косью, на півдні — Печоро-Іличський заповідник. Територія парку входить до Приполярно-Уральської фізико-географічної області і розташована в трьох орографічних зонах — гірській, передгірській та низинній, які сформувалися понад 200 млн років тому. Саме тут у центральній частині національного парку «Югид-Ва» розташована найвища точка Уральських гір — гора Народна (1894,5 м), а також вершини Карпінського (1878 м), Колокольня (Дзвіниця) (1724 м), Манарага (1662 м), Ньоройка (1645 м).

Рослинний світ[ред. | ред. код]

Рослинний світ національного парку «Югид-ва» нараховує понад 600 видів судинних рослин, десятки видів мохів та лишайників. Багатство флори зростає з півночі на південь. Найбільшу різноманітність становлять трави. Основу травостоїв заплавних і гірсько-тундрових луків складають злаки. Специфічною рисою флори є велика кількість папоротей (22 види) і вересових. Територія парку є унікальною з точки зору біорізноманіття. Тут росте 47 видів рідкісних і ендемічних рослин, які охороняються Республікою Комі.

До Міжнародної Червоної книги занесені: зозулині черевички справжні, родіола рожева, черевичок плямистий, півонія ухилиста, шиверекія Кузнєцова. До Червоної книги РФ занесені: (вудсія альпійська, пальчатокорінник Траунштейнера), а також ендемічні види, які зустрічаються тільки на Уралі. Це — анемона пермська, лещиця уральська, льон північний, чебрець Талієва. До другої категорії належать реліктові види. Це представники флори колишніх кліматичних епох (курильський чай, родіола чотиричленна, білокопитник сибірський).

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Національний парк «Югид-ва» має найбагатше різноманіття тваринного світу серед усіх районів Республіки Комі. Тут мешкають 43 види ссавців, з них 1 вид занесено до Червоної книги Республіки Комі (європейська норка — Mustella Lutreola), 2 зникаючих види — соболь (Martes zibellina) і пискуха північна (Ochotona hyperborea). Найпоширенішими видами є: заєць-біляк, летяга, олень північний, горностай, видра, лось, лисиця, вовк, росомаха, ведмідь, лісова куниця, ласка, білий песець. У результаті міграції тут з'явилися американська норка та кабан. У парку мешкає 190 видів птахів , 19 з них занесені до Червоної книги Комі — це казарка червоновола, скопа, беркут, кречет, сапсан, орлан-білохвіст. На території парку гніздяться 17 видів водоплавної дичини. Парк населяють 16 видів хижих птахів — беркут, орлан-білохвіст, великий підорлик, чорний шуліка. Ліси багаті глухарем, тетеруком, рябчиком і білою куріпкою. Найчисленніша група птахів — горобині — налічує понад 80 видів. У водоймах національного парку мешкає 23 види риб — сьомга, харіус сибірський, пелядь, таймень, сиг, чир, золотий карась та інші, з них 5 видів занесено до Червоної книги Республіки Комі. З 5 видів амфібій і рептилій 1 вид (кутозуб сибірський — Salamandrella keiserlingii) занесений до Червоної книги Республіки Комі.

Як потрапити в парк[ред. | ред. код]

Дирекція національного парку «Югид-ва» розташовується в місті Вуктил. Відділення парку також працюють в містах Печора і Інта. Потрапити в національний парк можна з міст Вуктил, Інта, Печора, селищ Синя, Аранець, Косью, Кожим-рудник, Кожим, Приуральський тощо. На території парку розташований всього один населений пункт — село Подчер'є. Сюди ходить рейсовий автобус з міста Вуктил. Відстань від інших населених пунктів до кордонів парку становить десятки кілометрів. З Сиктивкара і Ухти до Печори та Інти можна дістатися залізничним транспортом, до Вуктила автомобільним. Міста Інта, Печора, селища Синя, Аранець, Косью, Кожим-рудник розташовані на Північній залізниці Москва-Воркута (швидкі потяги зупиняються тільки в містах Печора та Інта).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Комі-Російський словник [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Комі-російський словник. Всі слова мови комі з перекладом [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
↑ до грудня 2015 року мали статус районів

Посилання[ред. | ред. код]

Національний парк «Югид ва» [Архівовано 19 грудня 2005 у Wayback Machine.] (офіційний сайт)
Національний парк «Югид ва» (Міністерство природних ресурсів Російської Федерації)
«Югид ва» — Національний парк Довідник «Національні парки Росії». Москва: Видавництво Центру охорони дикої природи, 1996 р.
Оповідання про експедицію в «Югид ва»
Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Праліси Комі» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті фонду «Охорона природної спадщини»

[1] Комі-Російський словник [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Комі-російський словник. Всі слова мови комі з перекладом [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

[3] до грудня 2015 року мали статус районів

[1]

[2]

[3]