Янчик Олекса Іванович — Вікіпедія

Янчик Олекса Іванович (12 грудня 1931 — 20 жовтня 1973 р.) — закарпатський український письменник, поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в с. Верхній Студений Міжгірського району в сім'ї селянина.

Початкову освіту здобув у рідному селі. Після закінчення німецько-радянської війни у селі Н.Студений було відкрито семирічну школу, яку закінчив майбутній поет у 1948 році. У зв'язку з поганими матеріальними умовами продовжувати навчання не зміг. Працював робітником то на залізничній дорозі, та на лісозаготівлях. У 1949 році О. І. Янчик був зарахований учнем Мукачівського с/г технікуму. Через два роки важко захворів, тому стаціонарно учитися не зміг. Технікум закінчив заочно в 1955 році. Коли здоров'я трохи покращилось, знову почав трудове життя. У 1952 р. працював плановиком Волівської райспоживспілки, міністерства торгівлі Української РСР. У 1953 р. - агроном, інспектор по кадрах Бовтрадської МТС міністерства сільського Господарства України. З 1954 по 1957 роки Олексій Іванович працює завідувачем відділу сільськогосподарської редакції газети «Прапор перемоги» Міністерства культури УРСР в м. Мукачеві. З 1957—1959 роки працює старшим піонервожатим, вихователем, вчителем Пилипецької середньої школи. У 1959 році переведений на вчительську роботу у Верхній Студений. Там працював заступником директора по навчально-виховній роботі у восьмирічній школі, викладав українську мову та літературу. У 1966 р. закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. У 1970 році нагороджений медаллю «За доблесний труд». У 1967 році вийшла перша поетична збірка під назвою «Глобус». У 1971 р. видавництво «Карпати» видало збірку поета «Мене питає пісня».

Першою літературною школою поета була народна творчість, а також Тарас Шевченко. Значний вплив зробила на нього поезія Сергія Єсеніна і Багрицького. Уже після смерті поета вийшла третя збірка «Мчиться мій вороний». У 1981 році до 50 річчя з дня народження. В останню збірку ввійшли окремі твори з перших двох збірок, а також казки. Неодноразово твори друкувалися в районній та обласних газетах, в колективних збірках, як «З весною в Серці» в 1963 р. «Новоліття» в 1974 році.

Вшанування[ред. | ред. код]

В селищі Міжгір"я (Закарпатська область) одна з вулиць носить ім'я Олекси Янчика.

Нагороджений 1977 літературно-мистецькою премією імені Братів Лепких.

Посилання[ред. | ред. код]

Лауреати премій [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2017)