French
DeutschЯрославський Петро Антонович — Вікіпедія
| Ярославський Петро Антонович | |
|---|---|
| Ярославський Петро Антонович | |
| Народження | 1750 |
| Смерть | після 1810 |
| Країна | Російська імперія |
| Навчання | Харківський колегіум |
| Вчителі | Баженов Василь Іванович |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Суми, Кременчук, Охтирка, Старий Мерчик, Ізюм, Москва |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Магістрат в Кременчуці, палати Присутніх міст в Харкові і в Сумах, в місті Ізюм, палац в садибі Старий Мерчик, низка церков |
| Містобудівні проєкти | участь в плануванні міст Харківської губернії |
 Ярославський Петро Антонович у Вікісховищі | |
Ярославський Петро Антонович (1750, Охтирка — після 1810) — перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині, автор планів забудови кількох міст у Слобідській Україні, цілого ряду архітектурних споруд на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Новгород-Сіверщині.
Життєпис[ред. | ред. код]
Фахову освіту здобув у Харківському колегіумі і в архітектора Баженова Василя Івановича в Москві (1775)[1]. Працював помічником харківського губернського архітектора, робив розпланування Харкова та інших міст губернії (1781 — 1810), брав участь у проєктуванні та будівництві споруд московського Кремля. Майже 30 років виконував обов'язки архітектора Слобідсько-Української губернії. Був задіяний в побудові як світських і сакральних споруд, так і в створенні фортифікаційних та господарчих. В творчому доробку архітектора — садибний палац під Харковом для Шидловських (Старий Мерчик), церква в місті Суми, палац генерала Сабурова в Харкові тощо. Перехідні риси палацової архітектури від бароко до класицизму зберіг розкішний план Присутніх Місць для Харкова, реалізований в 1795—1805 роках. Серед суспільно значущих споруд архітектора — Магістрат в місті Кременчук (1798 рік) та господарча споруда в Харкові — Провіантський магазин (склад). Побудовані за його проєктами будинки сформували «обличчя» Харкова на ціле XIX століття, хоча пізніше багато з них були зруйновані.
В проєктах Петро Ярославський не був особливо оригінальним та орієнтувався на уславлені проєкти минулого, серед яких були і проєкти Андреа Палладіо.
-
Андреа Палладіо. «Проєкт вілли Моченіго» -
Споруди за проєктами Ярославського[1][ред. | ред. код]
- Будинок віце-губернатора (не зберігся)
- Палати присутніх місць (не збереглись)
- Гостинний двір (не зберігся)
- Церква Благовіщення
- Церква Різдва Богородиці (не збереглась)
- палац генерала Сабурова (зараз — «Сабурова дача», поміщення психіатричної лікарні)
- маєток Шидловських (садиба Старий Мерчик, покинута, стан напіваварійний)
- Введенська церква (Охтирка)
- Покровська церква (Пархомівка)
- Церква у Сумах
- Провіантський магазин (Харків)
- Кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці (1798 рік) у селі Костянтівка, Зміївського повіту[2], на замовлення надвірного радника Андрія Михайловича Донець-Захаржевського. Зруйнована у 1963 році.
-
Палац садиби Старий Мерчик, архівне фото до 1917 р. Старий Мерчик. -
Палац садиби Старий Мерчик (палац Шидловських). Старий Мерчик. сучасний стан 2011р. -
Провіантський магазин. Харків. 1787 р. -
Покровська церква. с. Пархомівка. 1808 р. -
Введенська церква-дзвіниця. Охтирка. 1784 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б ЯРОСЛАВСКИЙ ПЕТР АНТОНОВИЧ. web.archive.org. 23 жовтня 2010. Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 13 вересня 2019.
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Искусство Украины / История искусств народов СССР. — T. 4. — Москва, 1976.
Див. також[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярославський Петро Антонович |
