Яррабабба (кратер) — Вікіпедія

Яррабабба
англ. Yarrabubba
27°10′ пд. ш. 118°50′ сх. д. / 27.167° пд. ш. 118.833° сх. д. / -27.167; 118.833Координати: 27°10′ пд. ш. 118°50′ сх. д. / 27.167° пд. ш. 118.833° сх. д. / -27.167; 118.833
КраїнаАвстралія Австралія
Типастроблема
Яррабабба (Австралія)
Яррабабба
Яррабабба
CMNS: Яррабабба у Вікісховищі

Кратер Яррабабба — астроблема, зруйновані залишки колишнього метеоритного кратера, утвореного близько 2,2 млрд років тому. Розташований у північній частині кратону Їлгарн (Yilgarn) між містами Сандстоун і Мікатарра, центральна Західна Австралія.[1][2]

Опис[ред. | ред. код]

Астроблема Яррабубба знаходиться на одній з найстаріших ділянок земної кори, кратоні Їлгарн,[3] вік якого складає 2,65 млрд років (пізній Архей).[1] Діаметр первісного кратера невідомий, але, за оцінками, знаходиться в діапазоні 30—70 км.[1] Останні дослідження дають вік кратера в 2,229 млрд ± 5 млн років.[4]

Час утворення кратера збігається з кінцем одного зі зледенінь протерозою. Можливо, саме падіння космічного тіла стало його причиною, вивільнивши в атмосферу близько 200 млрд тон водяної пари, що посприяло парниковому ефекту.[5]

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Первісний кратер був повністю зруйнований і не відразу помітний на зображеннях з повітря чи супутників; докази удару радше виходять з наявності ударного кварцу і конусів розтріскування у відшаруваннях граніту недалеко від центру початкового кратера і з геофізичних даних.[1]

Аргон-аргонове датування жил псевдотахіліту (породи, розплавленої тертям) в граніті дало дату 1,134 млрд ± 26 млн років. Тривалий час цей вік, встановлений у 2005 році Геологічною розвідкою Західної Австралії, вважався найточнішою попередньою оцінкою.[6] Earth Impact Database подає проміжну оцінку близько 2 млрд років, майже таку саму, як для іншого великого кратера — Вредефорт.[7]

У 2020 році було опубліковано статтю Відділу астроматеріальних досліджень і наукової розвідки НАСА, згідно з якою вік кратера становить 2,229 млрд ± 5 млн років. Такі результати дало уран-свинцеве датування кристалів циркону та монациту, перекристалізованих при зіткненні завдяки сильному нагріву (в новоутворені кристали не включаються атоми свинцю, утворені до того при розпаді урану, що обнуляє радіоізотопний «годинник»). Порівняння вцілілих і деформованих кристалів дозволило встановити точний час події.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Macdonald F.A., Bunting J.A. & Cina S.E. 2003. Yarrabubba—a large, deeply eroded impact structure in the Yilgarn Craton, Western Australia. Earth and Planetary Science Letters 213, 235—247. Abstract
  2. Bunting J.A. & Macdonald F.A. 2004. The Yarrabubba structure, Western Australia—clues to identifying impact events in deeply eroded ancient cratons. Geological Society of Australia Abstracts 73, 227.
  3. Erickson, Timmons M.; Kirkland, Christopher L.; Timms, Nicholas E.; Cavosie, Aaron J.; Davison, Thomas M. (2020-12). Precise radiometric age establishes Yarrabubba, Western Australia, as Earth’s oldest recognised meteorite impact structure. Nature Communications (англ.). Т. 11, № 1. с. 300. doi:10.1038/s41467-019-13985-7. ISSN 2041-1723. PMC 6974607. PMID 31964860. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. а б Erickson, Timmons M.; Kirkland, Christopher L.; Timms, Nicholas E.; Cavosie, Aaron J.; Davison, Thomas M. (21 січня 2020). Precise radiometric age establishes Yarrabubba, Western Australia, as Earth’s oldest recognised meteorite impact structure. Nature Communications (англ.). Т. 11, № 1. с. 1—8. doi:10.1038/s41467-019-13985-7. ISSN 2041-1723. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
  5. Cavosie, Aaron J.; Kirkland, Chris; Timms, Nick; Davison, Thomas; Erickson, Timmons. We found the world's oldest asteroid strike in Western Australia. It might have triggered a global thaw. The Conversation (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
  6. Pirajno F. 2005. Hydrothermal processes associated with meteorite impact structures: the evidence from three Australian examples and implications for economic resources. Australian Journal of Earth Sciences 52, 587—605. DOI:10.1080/08120090500170468. Bibcode2005AuJES..52..587P.
  7. Australia. www.passc.net. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2020.