Ґізела Янушевська — Вікіпедія

Ґізела Янушевська
Народилася 22 січня 1867(1867-01-22)[1][2][…]
Дрновіце[d]
Померла 2 березня 1943(1943-03-02)[1][2][…] (76 років)
Терезієнштадт, Терезін[1][3]
·геноцид
Країна  Австро-Угорщина
Місце проживання Відень[3]
Діяльність акушерка, лікарка
Alma mater Цюрихський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[3][4]
Конфесія юдаїзм
Брати, сестри Alexander Roda Rodad
Нагороди
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)

Ґізела Янушевська (нім. Gisela Januszewska, уроджена Розенфельд нім. Rosenfeld, також відома під прізвищами Кун нім. Kuhn і Рода нім. Roda; 1867—1943) — австрійська лікарка, акушерка.

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Ґізела Кун народилася 22 січня 1867 року в моравському селі Дрновиці, Австро-Угорщина (нині Чехія[5][6]) в родині Леопольда Розенфельда (Leopold Rosenfeld), поліцейського і землевласника єврейського походження і була однією з п'яти дітей; сестра Александра Роду-Роду — австрійського письменника та драматурга.

Після закінчення приватної школи в Брно, рано одружилася з набагато старшим за себе Йоахімом Куном (Joachim Kuhn). Досить скоро подала на розлучення і протягом декількох років шлюб був розірваний. Переїхавши до Швейцарії, Ґізела Кун розпочала навчання в Цюріхському університеті, де 12 квітня 1898 року отримала медичний ступінь ще як Ґізела Кун[5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Отримавши свій перший досвід в акушерстві в жіночій лікарні Цюріха, Ґізела переїхала в червні 1898 року до міста Ремшайд Німецької імперії і стала страховою лікаркою Allgemeine Ortskrankenkasse[6]. У березні 1899 року була призначена офіційним медиком, чиновницею громадського здоров'я в боснійському місті Баня-Лука[6], ставши його першою жінкою-лікаркою.[7]

Під час своєї кар'єри в Баня-Луці Ґізела була однією з небагатьох лікарів, які прагнули забезпечити боснійським мусульманкам належний доступ до медичної допомоги[5]. У цей період часу її керівник Ладислав Янушевський (Ласло Januszewski), старший Янушевської на 20 років. Він став її другим чоловіком (в 1900)[5][6]. Після шлюбу Янушевска залишила пост чиновниці охорони здоров'я[6] і працювала в Баня-Луці керівницею амбулаторії для мусульманських жінок[5][6]. Також займалася медичною практикою — виконувала незначні операції[7] і здобула популярність, лікуючи пацієнтів від віспи, тифу, черевного тифу та сифілісу, але найбільше приділяючи час хворим, що страждали відостеомаляції, яка була розповсюдженою на той час у Боснії серед мусульманських жінок[5].

Німецький орден Червоного Хреста

Після відставки Ладислава Янушевського і виходу його на пенсію, подружжя переїхало до австрійського Ґраца. Тут незадовго до початку Першої світової війни Ґізела Янушевська вступила до Університету Граца і почала навчатися в докторантурі.

Овдовівши в 1916 році, почала працювати у військово-медичному корпусі, ставши єдиною лікаркою серед військового командування[5]. За свої заслуги в роки Першої світової війни Янушевська отримала ряд нагород, в тому числі німецький орден Червоного Хреста і австрійський орден «За цивільні заслуги». Після закінчення першої світової, у 1919 році, відкрила власну практику в Граці і до 1933 року працювала лікаркою-консультанткою в Асоціації медичного страхування Штирії і Каринтії. Її поважали за соціальну відповідальність: Янушевська не тільки безкоштовно лікувала малозабезпечених, але й фінансово підтримувала декого з них[5].

Останні роки життя[ред. | ред. код]

До кінця 1935 року Янушевська припинила свою практику, але продовжила соціальну діяльність. У 1937 році була нагороджена лицарським хрестом австрійського «Ордена за заслуги». Вона була шанованою медикинею за свою соціальну відповідальність до професії і стала другим австрійським лікарем, удостоєним звання офіційного Medizinalrat за видатний внесок у медицину.

Але після аншлюсу Австрії у 1938 році Ґізела Янушевська стала жертвою нацистського режиму: її квартира в Граці була конфіскована нацистською Німеччиною в 1940 році, тому вона була змушена переїхати до Відня. Але й тут Янушевська стала жертвою расової політики нацистів. Так її депортували до концтабору Терезінштадт[5], де вона і померла 2 березня 1943 року на 77-у році життя[6].

Нагороди[ред. | ред. код]

Ушанування[ред. | ред. код]

Іменем Ґізели Янушевської названа вулиця міста Баня-Лука.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Schmid M. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 425–427. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
  2. ↑ а б в Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
  3. ↑ а б в г д е The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
  4. ↑ Database of the Terezín Memorial
  5. ↑ а б в г д е ж и к Januszewska, Gisela (geb. Rosenfeld, verh. Kuhn) 1867–1943. Frauen in Bewegung (German) . Архів оригіналу за 29 травня 2006. Процитовано 8 грудня 2015.
  6. ↑ а б в г д е ж Gisela Kuhn, geb. Rosenfeld-Roda. Ärztinnen im Kaiserreich (German) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 21 березня 2020.
  7. ↑ а б Novi nazivi ulica osvanuli u Banjaluci (Serbo-Croatian) . 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 8 грудня 2015.
  8. ↑ Novi nazivi ulica osvanuli u Banjaluci. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 21 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґізела_Янушевська&oldid=39831144