2022 у науці — Вікіпедія

Ця стаття присвячена головним науковим подіям у галузі науки в 2022 році.

Січень[ред. | ред. код]

• 11 січня — у США медики уперше виконали експериментальну операцію з пересадки серця генетично модифікованої свині^[en] 57-річному чоловікові^[1].
• 18 січня перший в Європі квантовий комп'ютер із більш ніж 5000 кубітів запущено в Юліху, Німеччина^[2][3].

Лютий[ред. | ред. код]

• 11 лютого — астрономи повідомили про відкриття найбільшої відомої галактики — Alcyoneus. Вона має діаметр 5 мільйонів парсек (16,3 млн світлових років)^[4].
• 21 лютого — вчені Південної Кореї повідомили про відкриття нового методу лікування раку, названого CINDELA. Він дозволяє на основі методики CRISPR-Cas9 вбивати ракові клітини без пошкодження живих клітин.^[5]

Березень[ред. | ред. код]

• 18 березня
  • Повідомлено про успішний експеримент самостійної реплікації РНК, що демонструє як життя могло виникнути на Землі шляхом абіогенезу з РНК-світу — від РНК до складних комплексів макромолекул^[6].
  • Запуск та стикування з МКС корабля Союз МС-21 із трьома космонавтами на борту.^[7]
• 21 березня — кількість відкритих екзопланет досягла 5000^[8].

Квітень[ред. | ред. код]

• 1 квітня — біохіміки повідомили про завершення повного розшифпування геному людини^[9].
• 6 квітня — Космічне Командування Збройних сил США повідомило, що метеорит CNEOS 2014-01-08, що впав на Землю біля північно-східного узбережжя Папуа-Нової Гвінеї 8 січня 2014 року, є міжзоряним об'єктом, тобто першим метеоритом з-за меж Сонячної системи, що коли-небудь падав на Землю^[10][11].
• 8 квітня — запуск Axiom Mission 1 — першої приватної місії до МКС американської компанії Axiom Space^[12].
• 30 квітня — Сонячне (часткове) затемнення, яке можна було спостерігати в південній частині Південної Америки, північно-східній акваторії Тихого океану.

Травень[ред. | ред. код]

• 12 травня командою «Телескоп горизонту подій» вперше зроблено фото надмасивноїчорної діри Стрілець A* в центрі нашої Галактики^[13][14].
• 16 травня — Місячне (повне) затемнення, яке можна було спостерігати в Північній і Південній Америці, Європі, Африці^[15].
• 22 травня — спалах віспи мавп: у 14 країнах серед людей підтвердили понад 80 випадків віспи мавп^[16].

Червень[ред. | ред. код]

• 3 червня — Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (США) повідомило, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі нині на 50 % більша, ніж у доіндустріальні часи та приблизно дорівнює рівню, який спостерігався 4,1-4,5 мільйона роки тому.^[17]
• 5 червня — запуск китайського космічного корабля Шеньчжоу-14 із трьома космонавтами на борту до космічної станції^[18].

Липень[ред. | ред. код]

• 11 липня — вперше продемонстровано унікальний знімок, зроблений з космічного телескопа Джеймс Вебб. На ньому — скупчення галактик SMACS 0723 віком 4,6 мільярда років. Це найраніше зображення Всесвіту зроблене коли-небудь до того.^[19]
• 20 липня — за допомогою телескопа Джеймс Вебб відкрито найдавнішю з відомих галактик — GLASS-z13 — віком близько 13,5 мільярда років.^[20]
• 24 липня — здійснено запуск модуля «Веньтянь» китайської модульної орбітальної станції «Тяньгун». Станція «Тяньгун» стала багатомодульною.^[21]

Вересень[ред. | ред. код]

• 21 вересня — запуск до МКС пілотованого коісмічного корабля Союз МС-22 із трьома космонавтами на борту (Сергій Прокопьєв, Дмитро Петелін та Франциско Рубіо).^[22]
• 26 вересня космічний зонд НАСА DART у ході експериментальної місії вперше в історії контрольовано врізався в астероїд 65803 Дідим. Мета місії — розробка стратегії захисту Землі від астероїдів.^[23]

Жовтень[ред. | ред. код]

• 25 жовтня — Сонячне (часткове) затемнення, яке можна було спостерігати в Європі, західній частині Азії, на північному сході Африки, Близькому Сході.^[24]
• 31 жовтня до Китайської космічної станції запущено третій лабораторний модуль — Меньтянь^[25].

Листопад[ред. | ред. код]

• 8 листопада — Повне Місячне затемнення, яке можна було спостерігати в Північній і Південній Америці, в акваторії Тихого океану, в Азії, Австралії.^[26][27].
• 15 листопада — за даними ООН, населення Землі досягло 8 мільярдів^[28].
• 16 листопада — НАСА успішно запустило місію Artemis 1, першу місію місячної програми Артеміда.^[29].
• 29 листопада — до Китайської космічної станції запущено корабель Шеньчжоу-15 зі трьома космонавтами на борту.^[30]

Грудень[ред. | ред. код]

• 5 грудня — науковці США повідомили про те, що на базі Ліверморської національної лабораторії ім. Лоуренса їм вдалося вперше в історії отримати з термоядерної реакції більше енергії, ніж витратили на неї.^[31]

Нагороди[ред. | ред. код]

• Медаль Філдса — Марина Вязовська (Україна), Уго Дюмініль-Копен (Швейцарія), Джун Ху (США), Джеймс Мейнард (Велика Британія)^[32].

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

• Премію з фізики здобули француз Ален Аспе, австрієць Антон Цайлінґер та американець Джон Клаузер за експерименти зі сплутаними фотонами, встановлення порушення нерівності Белла та новаторство квантової інформаційної науки.^[33]
• Премію з фізіології або медицини здобув швед Сванте Паабо за відкриття, які стосуються геномів вимерлих гомініні та людської еволюції^[34].
• Премію з хімії здобули американці Каролін Бертоцці, Баррі Шарплесс та данка Мортен Мелдал за розвиток клік-хімії та біоортогональної хімії^[35].

Померли[ред. | ред. код]

• 5 квітня — Сідні Олтмен, 82, канадський молекулярний біолог та педагог, лауреат Нобелівської премії з хімії (1989).
• 10 квітня — Косенко Іван Семенович, 81, радянський і український ботанік та педагог, директор дендропарку «Софіївка», член-кореспондент НАН України, Заслужений працівник культури України (2000).
• 13 травня — Бен Рой Моттельсон, 95, данський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).
• 26 травня — Яковенко Володимир Мефодійович, 87, український вчений в галузі теоретичної радіофізики, академік НАН України.
• 27 травня — Міхаель Села, 98, ізраїльський вчений-імунолог.
• 31 травня — Долінський Анатолій Андрійович, 90, український вчений у галузі теплоенергетики, тепломасообміну і теплотехнологій, академік НАН України, тричі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• 29 червня — Андронаті Сергій Андрійович, 81, український хімік, біоорганік, академік АН УРСР.
• 3 липня — Роберт Керл, 88, американський хімік та педагог, лауреат Нобелівської премії з хімії (1996).
• 5 липня — Хо Ван Лі, 93, південнокорейський лікар, епідеміолог і вірусолог.
• 26 липня — Джеймс Лавлок, 103, британський еколог.
• 2 вересня:
  • Френк Дональд Дрейк, 92, американський астроном.
  • Стефан Кароль Козловський, 83, польський археолог.

Джерела та література[ред. | ред. код]