Ален Аспе — Вікіпедія

Ален Аспе
фр. Alain Aspect
Народився 15 червня 1947(1947-06-15)[1][2] (76 років)
Ажен
Країна  Франція
Діяльність квантовий фізик, дослідник
Галузь квантова фізика
Alma mater École normale supérieure Paris-Saclay і Університет Париж XI (1983)[3]
Науковий ступінь доктор філософії[d][3] (1983)
Знання мов французька[4] і англійська
Заклад École normale supérieure Paris-Saclay, Колеж де Франс[5], Національний центр наукових досліджень[6][7], École Supérieure d'Optique, Paris-Saclay Universityd[8] і Délégation Ile-de-France Sudd[9]
Членство Французька академія наук[6], Національна академія наук США, Лондонське королівське товариство, French Academy of Technologiesd, Австрійська академія наук, Європейська академія[10], Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії[6], Parliamentary Office for the Evaluation of Scientific and Technological Choicesd і Національна академія дей-Лінчей[6]
Посада професор[5] і Науковий керівник CNRSd
Нагороди
Сайт lcf.institutoptique.fr/Alain-Aspect-homepage

Ален Аспе (фр. Alain Aspect ; 15 червня 1947, Ажен, Франція) — французький фізик, фахівець з квантової оптики, теорії прихованих параметрів і квантової заплутаності. Здобув одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Джоном Клаузером та Антоном Цайлінґером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».[11]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

На початку 1980-х працював над докторською дисертацією з нерівностей Белла. У цей час здобув популярність його експеримент, пов'язаний з парадоксом Ейнштейна — Подільського — Розена. Надалі переключився на вивчення лазерного охолодження. Зараз він зайнятий роботами з конденсату Бозе — Ейнштейна.

Професор паризької Політехнічної школи.

Фелло Американського фізичного товариства (2005). Член Європейської академії (2009). Іноземний член Лондонського королівського товариства (2015).

Почесний доктор шотландського Університету Херіота-Ватта (2008).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  3. а б https://www.sudoc.fr/043052010
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б https://www.ae-info.org/ae/Member/Aspect_Alain
  6. а б в г https://www.academie-sciences.fr/pdf/membre/Aspect_Alain_CV.pdf
  7. https://www.radiofrance.fr/personnes/alain-aspect
  8. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  9. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  10. https://www.ae-info.org/ae/User/Aspect_Alain
  11. Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
  12. Alain Aspect — Les Membres de l’Académie des sciences. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2014.
  13. Academie des technologies[недоступне посилання з Май 2018]
  14. Oeaw Members Detail. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  15. Alain Aspect et Thomas Ebbesen, récompensés par la Société européenne de physique — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
  16. The Optical Society — Max Born Award — Awards — OSA.org. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
  17. Alain Aspect, physicist, CNRS 2005 Gold Medal — CNRS Web site — CNRS. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
  18. EPS Quantum Electronics Prizes — QEOD. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 17 січня 2014.
  19. Emissions de composés atmosphériques : de nouveaux scénarios pour le GIEC — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014.