CHa-18 — Вікіпедія

CHa-18
Служба
Тип/клас	допоміжний мисливець за підводними човнами
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф у Сазі / верф ВМФ у Майдзуру, будівельний № 517
Замовлено	1941 фінансовий рік
Спущено на воду	31 березня 1943
Введено в експлуатацію	30 квітня 1943
На службі	1943—1944
Загибель	30 січня 1944 потоплений на Маршаллових островах
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	130
Довжина	29,2 м
Ширина	5,7 м
Осадка	2,0 м
Технічні дані
Рухова установка	1 дизель
Потужність	400 к.с.
Швидкість	11 вузлів
Дальність плавання	1 000 миль (1 900 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж	32
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння	22 глибинні бомби
Зенітне озброєння	1 × 7,7-мм кулемет

30.01.44

Район потоплення CHa-18

CHa-18 — мисливець за підводними човнами Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

CHa-18 відносили до серії допоміжних мисливців, споруджених з використанням можливостей малих суднобудівних підприємств. Ці кораблі мали дерев'яний корпус та при зникненні зацікавленості в них з боку збройних сил мали бути перетворені на риболовецькі судна.

Спорудження корпусу  CHa-18 здійснили на верфі в Сазі (затока Аріаке на заході Кюсю), а його оснащення озброєнням провели на верфі ВМФ у Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю).

Корабель ніс службу на сході Мікронезії. Зокрема, відомо, що 30 вересня – 6 жовтня він супроводив конвой №5291 з Труку (центральні Каролінські острови) до атолу Кваджелейн (Маршаллові острови).

30 січня 1944-го американці розпочали операцію по встановленню контролю над Маршалловими островами. Цього дня на атолі Кваджелейн літаки з авіаносців знищили шерег японських допоміжних мисливців за підводними човнами, серед яких — CHa-18^[1].

Примітки[ред. | ред. код]