D3.js — Вікіпедія
![]() | |
Тип | Візуалізація даних, Бібліотека JavaScript |
---|---|
Розробники | Майк Босток, Джейсон Девіс, Джефрі Хір, Вадим Огієвецкий, і спільнота |
Перший випуск | 18 лютого, 2011 |
Стабільний випуск | 5.9.7 (7 вересня, 2019[1]) |
Платформа | Бібліотека JavaScript |
Операційна система | кросплятформність ![]() |
Мова програмування | JavaScript ![]() |
Доступні мови | Англійська |
Стан розробки | Активний |
Ліцензія | BSD |
Репозиторій | https://github.com/d3/d3 |
Вебсайт | d3js.org |
D3.js (також відомий як D3, скорочено від Data-Driven Documents(укр. Документи, керовані даними)) — це бібліотека JavaScript для створення динамічної та інтерактивної візуалізації даних у веббраузерах. Він використовує широко реалізовані стандарти масштабованої векторної графіки (абревіація SVG), HTML5 та Каскадних Таблиць Стилів (CSS). Він є нащадком фреймворку Protovis.[3] На відміну від багатьох інших бібліотек, D3.js дозволяє чудово контролювати кінцевий візуальний результат.[4] D3.js вперше набув популярності в 2011 році[5], хоч вже і версія 2.0.0 була випущена в серпні 2011 року, себто він отримав визнання не на ранніх стадіях.[6]
D3.js використовується у сотнях тисяч вебсайтів.[7] Його часто застосовують для створення інтерактивної графіки на вебсайтах новин. Також D3.js стає в пригоді при створенні інформаційних 'дошок', де дані стають легші для сприйняття та податливішими для досліджень.
За допомогою цієї бібліотеки також можливе створення інтерактивних карт із використанням даних GIS . Крім того, мобільність формату SVG через його векторну основу дозволяє створену у D3 графіку використовувати у широкометражному друці, на приклад для білбордів або ж журналів, на відміну від растрової.
Уже було багато спроб ввести концепт візуалізації даних у веб індустрію. Найбільш помітними прикладами були набори інструментів (методів) Prefuse, Flare та Protovis, які можна вважати прямими попередниками D3.js.
Prefuse — це інструментарій візуалізації, створений ще у 2005 році, який вимагав використання Java, бо саме за допомогою плагіна, написаного цією мовою, у браузері рендерилася графіка, створена цим інструментарієм.
Flare був аналогічним набором інструментів, тільки він був пристосованим до трендів веброзробки 2007 року (рік випуску Flare), тому використовував ActionScript, і для рендерингу потрібен був плагін Flash.
У 2009 році, спираючись на досвід розробки та використання програми Prefuse and Flare, Джефф Хір, Майк Босток та Вадим Огієвецький зі Стенфордського гуртка візуалізації однойменного університету створили Protovis [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.], бібліотеку JavaScript для створення графіки SVG з даних. Бібліотека була відома практикам візуалізації даних та науковцям.[8]
У 2011 році розробку Protovis [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.] було зупинено, щоб зосередитися на новому проекті, а саме D3.js. Спираючись на досвід роботи з Protovis, Босток разом з Хіром та Огієвецьким, розробили D3.js, щоб створити фреймворк із більшим візуальним потенціалом, який в той же час орієнтується на вебстандарти та пропонує підвищену продуктивність.[9]
Вбудована у HTML вебсторінки, бібліотека JavaScript D3.js використовує заздалегідь вбудовані функції JavaScript для вибору елементів, створення SVG-об'єктів, стилізування їх або додавання до них різних переходів, динамічних ефектів чи підказок (при наведенні миші на елемент, на приклад) . Ці об'єкти також можна всіляко змінювати за допомогою CSS. Великі набори даних можна легко вмістити у SVG-об'єкти за допомогою простих функцій D3.js для створення красивих текстових чи графічних таблиць та діаграм. Дані можуть бути в різних форматах, найчастіше — JSON, розділені комами значення (CSV) або geoJSON (для розробки карт різноманітного призначення). При потребі, можна налаштувати функції цієї бібліотеки так, щоб вони читали й інші формати.
Основний принцип дизайну D3.js полягає в тому, щоб програміст спочатку скористався селектором стилів CSS і вибрав певні елементи сторінки із Document Object Model (DOM), а потім використав оператори для того, щоб маніпулювти цими елементами, подібно як це робиться у jQuery .[10] Наприклад, використовуючи D3.js, можна вибрати всі елементи HTML <p>...</p>
, а потім змінити їх колір тексту, наприклад, на пурпуровий(lavender):
d3.selectAll("p") // вибрати усі елементи <p> .style("color", "lavender") // присвоїти "color" значення "lavender" .attr("class", "squares") // надати атрибуту "class" значення "squares" .attr("x", 50); // призначити атрибуту "x" (позиція по-горизонталі) значення 50px
Вибір може ґрунтуватися на тегах (як у наведеному вище прикладі), класі, ідентифікаторі, атрибуті чи місці в ієрархії. Після вибору елементів можна проводити з ними різні операції. До цих операції входить отримання (зчитування) та налаштування (зміна, присвоєння) атрибутів. Таким чином можна відображати різноманітні тексти та присвоювати їм стилі (як у наведеному вище прикладі). Елементи також можна додавати та видаляти. Цей процес зміни, створення та видалення DOM елементів HTML буде виконаний залежно від даних, що ви внесете, що є базовою концепцією D3.js.
Оголошуючи перехід, значення атрибутів та стилів можна присвоїти із певною затримкою, таким собі плавним переходом. Код, що ви бачите унизу змусить елемент параграфу HTML <p>...</p>
на сторінці поступово змінювати колір тексту на рожевий протягом певного часу:
d3.selectAll("p") // вибрати усі елементи <p> .transition("trans_1") // transition(перехід) з назвою "trans_1" .delay(0) // перехід починається за 0ms після тригера(активації) .duration(500) // перехід триває 500ms .ease(d3.easeLinear) // характер переходу типу 'ease' є лінійним... .style("color", "pink"); // ... до присвоєння атрибуту "color" значення "pink"
Для більш «просунутого» використання, введені дані можуть керувати створенням елементів. D3.js завантажує заданий набір даних, після чого для кожного його елемента створює SVG-об'єкт із сталими властивостями (форма, кольори, значення) та поведінкою (переходи, події).[11][12][13]
// Data var countriesData = [ { name:"Ireland", income:53000, life: 78, pop:6378, color: "black"}, { name:"Norway", income:73000, life: 87, pop:5084, color: "blue" }, { name:"Tanzania", income:27000, life: 50, pop:3407, color: "grey" } ]; // Створити SVG-контейнер var svg = d3.select("#hook").append("svg") .attr("width", 120) .attr("height", 120) .style("background-color", "#D0D0D0"); // Створити SVG-елементи із даних svg.selectAll("circle") // створити віртуальний макет кола .data(countriesData) // прив'язати дані .enter() // для кожного рядка в масиві даних... .append("circle") // Поєднати об'єкт коло з рядком даних таким чином:... .attr("id", function(d) { return d.name }) // визначити id об'єкта circle згідно з ім'ям країни .attr("cx", function(d) { return d.income / 1000 }) // визначити позицію circle по горизонталі згідно з показником income(дохід) .attr("cy", function(d) { return d.life }) // визначити позицію circle по вертикалі згідно з показником life(середній вік) .attr("r", function(d) { return d.pop / 1000 *2 }) // визначити радіус об'єкта circle згідно з показником pop(популяція країни) .attr("fill", function(d) { return d.color }); // визначити колір заливки об'єкта circle згідно з показником color, заданим в масиві countriesData
Також варто зазначити, що SVG графіка була згенерована цим кодом відповідно до заданих даних.
Після того, як набір даних пов'язаний з документом, використання D3.js зазвичай слідує шаблону, в якому явна функція .enter()
, неявне «оновлення» та явна .exit()
функція «виходу» викликається для кожного елемента в пов'язаному наборі даних. Будь-які методи, ланцюгові функції після команди .enter()
будуть викликані для кожного елемента в наборі даних, який ще не представлений вузлом DOM у вибірці (попередній selectAll()
). Аналогічно, неявна функція оновлення викликається на всіх існуючих виділених вузлах, для яких у наборі даних є відповідний елемент, а .exit()
викликається на всіх існуючих вибраних вузлах, у яких немає даних у наборі даних для їх прив'язки. Документація D3.js містить кілька прикладів того, як це працює.[14]
API-шка D3.js містить кілька сотень функцій, і їх можна згрупувати в такі логічні одиниці:[15]
- Вибірки
- Переходи
- Масиви
- Математика
- Колір
- Масштабування
- SVG
- Час
- Макети
- Географія
- Геометрія
- Поведінки
- Генерація псевдовипадкових чисел з нормальним, логонормальним розподілами, розподілом Бейтса та Ірвіна-Холла .
- 2D-Перетворення: паралельне перенесення, обертання, нахил та масштабування.
Операції з масивами у D3.js побудовані для доповнення існуючого функціоналу роботи з масивами в JavaScript (мутаторні методи [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]: сортування, зворотнє упорядкування [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.], «сплайс» [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.], додавання [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] та видалення елементів [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]; методи доступання [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]: concat [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.], join [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.], slice [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.], indexOf [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] та lastIndexOf [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]; методи ітерації [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]: filter [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.], every [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.], forEach [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.], map [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.], some [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.], reduce [Архівовано 2 січня 2020 у Wayback Machine.], reduceRight [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]). D3.js розширює цей функціонал за допомогою цих методів:
- Функції для знаходження мінімуму, максимуму, міри, суми, середнього значення, медіани та квантиля масиву.
- Функції для впорядкування, переміщення, перестановки, об'єднання та розбиття масивів.
- Функції для вкладених масивів.
- Функції для маніпуляцій з асоціативними масивами.
- Підтримка підтримка масивів об'єктів map і set.
- Обчислення опуклої оболонки безлічі точок.
- Обчислення діаграми Вороного набору точок.
- Підтримка структури даних дерева квадрантів .
- Підтримка основних операцій на полігонах.
- Підтримка RGB, HSL, HCL та представлення кольорів за допомогою L * a * b *.
- Висвітлення, затемнення та інтерполяція кольорів.
- ↑ d3 Releases. Github.com. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2019.
- ↑ https://hsrr.nlm.nih.gov/hsrr_search/record_details/5898
- ↑ For Protovis Users, Mbostock.github.com, архів оригіналу за 6 серпня 2012, процитовано 18 серпня 2012 [Архівовано 2012-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Viau, Christophe (26 червня 2012), What’s behind our Business Infographics Designer? D3.js of course, Datameer's blog, архів оригіналу за 19 червня 2018, процитовано 18 серпня 2012
- ↑ Myatt, Glenn J.; Johnson, Wayne P. (September 2011), 5.10 Further reading, Making Sense of Data III: A Practical Guide to Designing Interactive Data Visualizations, Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, с. A–2, ISBN 978-0-470-53649-0, архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 23 січня 2013
- ↑ Release Notes, D3.js, процитовано 22 серпня 2012
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Academic example: Savva, Manolis; Kong, Nicholas; Chhajta, Arti; Li, Feifei; Agrawala, Maneesh; Heer, Jeffrey (2011), ReVision: Automated Classification, Analysisand Redesign of Chart Images, ACM User Interface Software & Technology, архів оригіналу за 4 квітня 2018, процитовано 23 січня 2013
- ↑ Bostock, Ogievetsky та Heer, 2011
- ↑ Bostock, Ogievetsky та Heer, 2011, chap. 3
- ↑ Bostock, Mike (5 лютого 2012), Thinking with Joins, архів оригіналу за 28 травня 2014, процитовано 29 грудня 2019
- ↑ A Pen by Lopez Hugo. Codepen.io. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ Edit fiddle. JSFiddle.net. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ Three Little Circles. Mbostock.github.io. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ d3 (30 червня 2016). API Reference · d3/d3 Wiki · GitHub. Github.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 1 серпня 2016.
- Загальне ознайомлення з D3.js
- Bostock, Michael; Ogievetsky, Vadim; Heer, Jeffrey (October 2011), D3: Data-Driven Documents, IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics, IEEE Press, 17 (12): 2301—2309, doi:10.1109/TVCG.2011.185, PMID 22034350, архів оригіналу за 5 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Використання D3.js — початковий рівень
- Murray, Scott (March 2013), Interactive Data Visualization for the Web, An Introduction to Designing with D3 (вид. 1st), Sebastopol, California: O’Reilly Media, ISBN 978-1-4493-3973-9, архів оригіналу за 15 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Timms, Simon (September 2013), Social Data Visualization with HTML5 and JavaScript (вид. 1st), Birmingham: Packt Publishing, ISBN 978-1-7821-6654-2, архів оригіналу за 2 серпня 2014, процитовано 29 грудня 2019
- Використання D3.js — середній рівень
- Dewar, Mike (June 2012), Steele, Julie; Blanchette, Meghan (ред.), Getting Started with D3, Creating Data-Driven Documents (вид. 1st), Sebastopol, California: O’Reilly Media, ISBN 978-1-4493-2879-5
- Qi Zhu, Nick (October 2013), Data Visualization with D3.js Cookbook (вид. 1st), Birmingham: Packt Publishing, ISBN 978-1-7821-6216-2, архів оригіналу за 24 липня 2014, процитовано 29 грудня 2019
- Інші
- Newton, Thomas; Villarreal, Oscar (2014), Learning D3.js Mapping, Birmingham: Packt Publishing, с. 126, ISBN 9781783985609, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Navarro Castillo, Pablo (2014), Mastering D3.js, Birmingham: Packt Publishing, с. 352, ISBN 9781783286270, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Teller, Swizec (2013), Data Visualization with d3.js, Birmingham: Packt Publishing, с. 194, ISBN 9781782160007, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Viau, Christophe (2013), Developing a D3.js Edge: Constructing Reusable D3 Components and Charts, Bleeding Edge Press, с. 268, ISBN 9781939902023, архів оригіналу за 3 вересня 2014, процитовано 29 грудня 2019
- Meeks, Elijah (2014), D3.js in Action, Manning Publications, с. 325, ISBN 9781617292118, архів оригіналу за 24 вересня 2019, процитовано 29 грудня 2019
- Maclean, Malcolm (2014), D3 Tips and Tricks, Leanpub, с. 580, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- King, Ritchie (2014), Visual Storytelling with D3: An Introduction to Data Visualization in JavaScript, Addison-Wesley Data & Analytics Series, с. 288, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Відео
- Gopal, Nikhil (October 2014), D3 and CoffeeScript: A Python Programmer's Introduction to Web Visualizations, Sebastopol, California: O’Reilly Media, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- King, Ritchie (December 2014), D3 Visualization LiveLessons: An Introduction to Data Visualization in JavaScript, Addison-Wesley Professional, архів оригіналу за 13 вересня 2018, процитовано 29 грудня 2019
- Офіційний сайт
- Галерея D3.js [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Blocksplorer [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.], пошук блоків за методами
- бібліотеки D3 «багаторазові діаграми»:
- C3 https://c3js.org [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Plotly https://plot.ly/javascript [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]