Emanuele Filiberto Duca d'Aosta — Вікіпедія

«Емануеле Філіберто Дука д'Аоста»
Emanuele Filiberto Duca d'Aosta
Італійський легкий крейсер «Емануеле д’Аоста», 1935 рік
Служба
Тип/клас Легкий крейсер типу «Дука д'Аоста»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Порт приписки Неаполь, Ла-Спеція
На честь маршала Італії часів Першої світової війни Емануеле Філіберто герцога д'Аоста
Корабельня Cantiere navale fratelli Orlando, Ліворно
Закладено 29 жовтня 1932 року
Спущено на воду 22 квітня 1934 року
Введено в експлуатацію 17 березня 1935 року
На службі 19351948 роки
Прийнятий 13 липня 1935 року
Виведений зі складу флоту 15 грудня 1948 року
Статус переданий СРСР через репарації 2 березня 1949 року
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземномор'я
Бій біля Калабрії
Мальтійські конвої
Битва у затоці Сидра (1941)
Операція «Гарпун»
Операція «Вігорос»
Операція «П'єдестал»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 10 057 тонн (стандартна)
10 540 тонн (повна)
Довжина 186,9 м
Ширина 17,5 м
Висота 6,5 м
Бронювання Пояс: 70 мм
Башти: 90 мм
Палуба: 35 мм
Бойова рубка: 100 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons-Belluzzo
8 × парових котлів Yarrow
Гвинти 2
Потужність 110 000 к.с.
Швидкість 36,5 вузлів (67,6 км/год)
Дальність плавання 3 900 миль (7 223 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 578 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) × 152-мм гармат OTO/Ansaldo 152/53
Торпедно-мінне озброєння 6 (3 × 2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 6 (3 × 2) × 100-мм зенітних гармат 100 mm/47 OTO
8 (4 × 2) × 37-мм зенітних гармат Breda 37/54
8 (4 × 2) × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda 1931
Авіація 2 гідролітака IMAM Ro.43
«Керч»
«Керчь»


Служба
Держава прапора СРСР СРСР
Належність ВМФ СРСР
На службі 19491959
Переданий 2 березня 1949
Прийнятий 30 березня 1949
Перейменований ОС-32
Перекваліфікований Дослідне судно
Виведений зі складу флоту 20 лютого 1959
Статус переданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Емануеле Філіберто Дука д'Аоста» (італ. Emanuele Filiberto Duca d'Aosta) — військовий корабель, головний легкий крейсер типу «Дука д'Аоста» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни та післявоєнний час у складі радянського ВМФ.

Історія створення[ред. | ред. код]

«Дука д'Аоста» був закладений 29 жовтня 1932 року на верфі компанії Cantiere navale fratelli Orlando в Ліворно. Спущений на воду 22 квітня 1934 року. 17 березня 1935 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби[ред. | ред. код]

Після вступу у стрій крейсер «Дука д'Аоста» в основному ніс службу в Середземному морі. Брав участь у підтримці франкістів під час громадянської війни в Іспанії, супроводжуючи транспорти зі зброєю та проводячи розвідку.

Наприкінці 1938 року був запланований навколосвітній похід крейсерів «Дука д'Аоста» та «Еудженіо ді Савойя». 5 листопада 1938 року крейсери вийшли з Неаполя. Вони перетнули Атлантику та відвідали низку портів Південної Америки та країн басейну Карибського моря. Але через загострення ситуації в Європі у березні 1939 року кораблі були відкликані в Італію.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Після вступу Італії у Друг світову війну у червні 1940 року «Дука д'Аоста» брав участь у бою біля Калабрії. Потім декілька разів виходив у море у складі сил, які мали намір протидіяти британським операціям з постачання Мальти, а також здійснював патрулювання в Адріатичному морі.

У 1941 році крейсер брав участь у постановці мін та супроводі конвоїв у північну Африку. 17 грудня брав участь в першій битві у затоці Сидра.

У червні 1942 року крейсер брав участь в операціях «Гарпун» та «Вігорос». У другій половині 1942 року активність італійського флоту різко знизилась через паливну кризу, і «Дука д'Аоста» здійснив лише декілька міжбазових переходів.

У серпні 1943 року після висадки союзників на Сицилії «Дука д'Аоста» був у складі з'єднання, яке намагалось перешкодити союзникам. Але через перевагу союзників у силах італійський флот повернув назад.

Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року «Дука д'Аоста» прибув на Мальту. Союзне командування вирішило використати крейсер в Атлантиці для полювання на німецькі проривачі блокади. Крейсер здійснив 7 походів, проте не зустрів жодного ворожого корабля. У квітні 1944 року крейсер повернувся до Італії і до травня 1945 року використовувався як швидкохідний транспорт.

Післявоєнна служба[ред. | ред. код]

На Паризькій мирній конференції 1947 року було вирішено, що крейсер «Дука д'Аоста» має бути переданий СРСР як репарація. 30 березня 1949 року крейсер під назвою «Керч» був зарахований до складу Чорноморського флоту. У 1949—1950 роках на ньому було встановлене радянське радіоелектронне обладнання та малокаліберна зенітна артилерія.

У 1953 році був розроблений проект модернізації корабля, але згодом від нього відмовились, провівши лише поточний ремонт. 17 лютого 1956 року крейсер був виведений з бойового складу флоту та перекласифікований на навчальний крейсер. 11 березня 1958 року він був перекласифікований в дослідницьке судно, йому було присвоєно позначення «ОС 32».

20 лютого 1959 року корабель був виключений зі складу флоту і незабаром розібраний на метал[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rohwer, Jürgen; Mikhail S. Monakov. Stalin's Ocean-going Fleet: Soviet Naval Strategy and Shipbuilding. Routledge. с. 268.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Трубицын С. Лёгкие крейсера Италии. Часть II. (1930—1974), С.-Пб.: издатель Р. Р. Муниров, 2008, 76 с.:илл.; ISBN 978-5-98830-029-8 (рос.)
  • Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910—2005. — Минск, Харвест, 2007.
  • M. J. Whitley. Cruisers of World War Two. An international encyclopedia. — London, Arms & Armour, 1995.
  • Smithn P.C. Dominy J.R. Cruisers in Action 1939—1945. — London: William Kimber, 1981.
  • Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale, Milano, A. Mondadori, 1987. ISBN 978-88-04-43392-7