Mistral (ПЗРК) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про: Mistral та Містраль.
Mistral
Тип переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження Франція Франція
Історія використання
На озброєнні 1986
Історія виробництва
Розробник Matra Defence
Розроблено 1974
Виробник MBDA
Характеристики
Довжина 1.86 м
Двигун твердопаливний
Практична межа 6 км
Швидкість 930 м/с, близько 2,71 Маха
Mistral (ПЗРК) у Вікісховищі

Mistral — це сучасний зенітно-ракетний комплекс для ураження гелікоптерів та літаків. Розроблений у Франції, 1987 року прийнятий на озброєння сухопутних військ Франції. 2000 року було розроблено модернізований зразок — Mistral 2[1].

Опис[ред. | ред. код]

Mistral доступний як у портативному варіанті (ПЗРК), так і для використання на стартових платформах для транспортних засобів, кораблів і вертольотів. Він має радіус дії до 6 км, призначений для захисту від літаків і гелікоптерів, що літають відносно низько[2].

Варіанти[ред. | ред. код]

Наземні системи[ред. | ред. код]

  • MANPADS: Базова ракета Mistral, що використовується з переносною пусковою установкою, керована вручну.
  • ALAMO: Ракетна установка Mistral з одинарною ракетою, що використовується на легких транспортних засобах, з ручним керуванням.
  • ALBI: Система кріплення з 2 ракетами Mistral. Використовується на колісній або легкоброньованій техніці з ручним керуванням.
  • ATLAS: Покращене наземне або транспортне кріплення з 2 ракетами Mistral з ручним керуванням.
  • ATLAS RC: Подальший розвиток системи ATLAS з дистанційним керуванням.
  • ASPIC: Кріплення для легкого автомобіля з 4 ракетами Mistral, з дистанційним керуванням.
  • MPCV: Турель для легкої машини з 4 ракетами Mistral та одиночною гарматою або великокаліберним кулеметом, автоматичним керуванням вогнем із системою EO.
  • PAMELA: Ракетна установка Mistral з однією ракетою, що використовується на вантажівках VLRA або Renault TRM 2000, з ручним керуванням.
  • SANTAL: Турель для бронетехніки з 6 ракетами Mistral, автоматичним керуванням вогнем з пошуковою РЛС.

Корабельні системи[ред. | ред. код]

  • SIMBAD: Ракетна установка Mistral з 2 ракетами з ручним керуванням.
  • SIMBAD RC: Модифікація штатної системи SIMBAD з дистанційним керуванням.
  • TETRAL: Система кріплення з 4 ракетами Mistral, автоматичне керування вогнем із системою FCR або EO.
  • SADRAL: Установка з 6 ракетами Mistral, автоматичним керуванням вогнем із системою FCR або EO.
  • SIGMA: Комбінація 25 або 30 мм автоматичних гармат і 3 ракет Mistral, автоматичне керування вогнем із системою FCR або EO.
  • SAKO M85 Mistral: Морська вежа з 6 ракетами Mistral на базі фінської ZU-23-2, дистанційно керована.

Авіаційні системи[ред. | ред. код]

  • ATAM: Вертолітна версія використовувалася як зброя повітря-повітря з 2 ракетами на кожному модулі.
  • Mistral MANPADS
    Mistral MANPADS
  • система PAMELA
    система PAMELA
  • система ALAMO
    система ALAMO
  • система ATLAS
    система ATLAS
  • система ASPIC
    система ASPIC
  • система MPCV
    система MPCV
  • SIMBAD missile defense system
    система SIMBAD
  • система SIMBAD RC
    система SIMBAD RC
  • система TETRAL
    система TETRAL
  • SADRAL missile defense system aboard the French frigate Dupleix
    система SADRAL
  • система SAKO M85 Mistral
    система SAKO M85 Mistral
  • система ATAM
    система ATAM

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

У квітні 2022 року, на фоні повномасштабного вторгнення військ РФ до України, Норвегія надала Україні близько 100 комплексів Mistral, після чого у ЗСУ почали створювати вогневі мобільних групи пропиповітряної оборони на автомобілях типу «пікап»[3]. Ці комплекси також мала на озброєнні 3-тя окрема танкова бригада ЗСУ[3].

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре пояснив, що це перша партія, після якої буде передано додатковий комплект техніки. Цю техніку вже планувалося замінити на інше озброєння, тож жодного впливу на обороноздатність Норвегії така передача мати не могла[2].

Оператори[ред. | ред. код]

Карта операторів Mistral (синій колір)

Україна[ред. | ред. код]

В квітні 2022 року було повідомлено про намір Норвегії передати Україні близько 100 комплексів Mistral. Щоправда з повідомлення не зрозуміло, чи мова йде саме про кількість пускових установок, чи це загальне число переданих зенітних ракет разом з пусковими установками[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Люксіков Михайло (31 грудня 2021). Сербія купує ПЗРК Mistral для своїх комплексів ППО PASARS. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. ↑ а б Norge har donert luftvernsystem til Ukraina. www.aftenposten.no (nb) . Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ а б ПЗРК Mistral: Танкісти ЗСУ почали використовувати іноземну зброю для прикриття з повітря. Мілітарний. 30 травня 2022.
  4. ↑ Botswana acquired 300 million euros of French weaponry in 2016. Defence Web. 3 серпня 2017. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  5. ↑ Cyprus signs €240 mln French missiles contract. FinancialMirror. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  6. ↑ Kaitsevägi, Eesti. Õhutõrjepataljon - Kaitsevägi. www.mil.ee. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  7. ↑ https://mags.shephardmedia.com/HB-samples-2018/AAD5-webmag.pdf [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
  8. ↑ French air defense systems are already in Georgia. 1TV. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  9. ↑ MBDA to upgrade Mistral air defense missile systems of Hungary with Matis optronic aiming sight 2208. armyrecognition. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  10. ↑ SULTANATE OF OMAN AWARDED MBDA WITH A NEW CONTRACT. MBDA. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  11. ↑ Saballa, Joe. Philippine Navy Receives Mistral 3 Surface-to-Air Missiles. TheDefensePost. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  12. ↑ SERBIA SIGNS FOR THE ACQUISITION OF MISTRAL 3 SHORT-RANGE AIR DEFENCE SYSTEMS WITH MBDA. MBDA. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  13. ↑ Mistral Anti-Aircraft Missile. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  14. ↑ а б Норвегія передасть Україні зенітно-ракетні комплекси «Містраль». 20 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mistral (ПЗРК)
Кулеметні установки
Зенітна артилерія
Зенітні ракетні
комплекси
ЗРК
Зенітні ракети
(прим.)
Див. також
‍Україна — зброя української розробки та/або виробництва

1 — перспективний комплекс, станом на 2023 на озброєння не прийнятий

2 — заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року інформація може змінюватись
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Mistral_(ПЗРК)&oldid=40492778