STS-50 — Вікіпедія

STS-50 (48 політ шатл, 12 політ «Колумбія»)
Космічний корабель	Колумбія OV-102
Тип космічного корабля	Спейс Шаттл
Екіпаж	7
Місце запуску	Кеннеді LC-39A
Дата запуску	25 червня 1992 16:12:23 UTC
Місце посадки	Кеннеді Runway 33
Дата посадки	9 липня 1992 11:42:27 UTC
Тривалість польоту	13 діб 19 годин 30 хвилин 4 секунд
Кількість обертів	221
Апогей	309 км
Перигей	302 км
Орбітальний період	90,6 хв
Нахил орбіти	28,5 градусів
Пройдено відстань	9 200 000 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія STS-49 STS-46

STS-50 — космічний політ шатла «Колумбія» за програмою НАСА «Спейс Шаттл» з проведення різних фізичних і медико-біологічних експериментів. Дослідження проводилися в лабораторному модулі «Спейслеб» у вантажному відсіку корабля. Політ став 12-м для шатла «Колумбія». Експедиція стартувала 25 червня 1992 року з Космічного центру Кеннеді в штаті Флорида і стала найтривалішою для шатлів на той момент. Тривалішими в космічній програмі США раніше були тільки польоти на космічній станції «Скайлаб» (англ. Skylab Space Station) в 1973 і 1974 роках^[1].

Посадка спочатку планувалася в Каліфорнії на Едвардс (англ. Edwards Air Force Base). Однак, через погану погоду приземлення було перенесено у Флориду. У результаті посадка на мисі Канаверал стала десятою там для шаттлів і першою для «Колумбії»^[1].

Екіпаж[ред. | ред. код]

• (НАСА): командир: Річард Ноел Річардс (3-й політ)
• (НАСА): пілот: Кеннет Дуейн Бауерсокс (англ. Kenneth Dwane "Sox" Bowersox) (1-й політ)
• (НАСА): спеціаліст з програмою польоту 1: Бонні Джинн Данбар (3-й політ)
• (НАСА): спеціаліст з програмою польоту 2: Еллен Луїза Шулман Бейкер (2-й політ)
• (НАСА): спеціаліст з програмою польоту 3: Карл Джозеф Мід (2-й політ)
• (НАСА): спеціаліст з корисного навантаження 1: Лоуренс Джеймс Делукас (1-й політ)
• (НАСА): спеціаліст з корисного навантаження 2: Юджин Ху-Чау Трін (1-й політ)^[1]

Експерименти[ред. | ред. код]

Список експериментів включав:

• Crystal Growth Furnace (CGF)
• Drop Physics Module (DPM)
• Surface Tension Driven Convection Experiment (STDCE)
• Zeolite Crystal Growth (ZCG)
• Protein Crystal Growth (PCG)
• Glovebox Facility (GBX)
• Space Acceleration Measurement System (SAMS)
• Generic Bioprocessing Apparatus (GBA)
• Astroculture-1 (ASC)
• Extended Duration Orbiter Medical Project (EDOMP),
• Solid Surface Combustion Experiment (SSCE
• Investigation in Polymer Membrane Processing (IPMP)
• Shuttle amateur Radio Experiment II (SAREX — II)
• Ultraviolet Plume Instrument (UVPI)^[1]

Експерименти з вирощування кристалів проводилися в спеціальній установці багаторазового використання (Crystal Growth Furnace, CGF), щоб дослідити зростання кристалів у невагомості. Ця піч здатна до автоматичної обробки до шести великих зразків при температурах до 1 600 градусів Цельсія.

Дослідження полімерних мембран (Investigations into Polymer Membrane Processing, IPMP), які раніше проводили у шести польотах шатлів, виявили ті їх якості, що можуть бути використані для поліпшення або застосування як біофільтрів у біомедичних і промислових процесах^[1].

Примітки[ред. | ред. код]