Єн Маклауд — Вікіпедія

Єн Маклауд
Народився 6 серпня 1956(1956-08-06)[1][2] (67 років)
Солігалл, Західний Мідленд, Англія, Велика Британія[3][4][5]
Країна  Велика Британія[6][7]
Діяльність письменник, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики
Жанр наукова фантастика і фентезі
Нагороди
Сайт: ianrmacleod.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маклауд.

Єн Р. Маклауд (англ. Ian R. MacLeod; нар. 6 серпня 1956[8], Солігалл, Англія, Велика Британія) — британський письменник у жанрах наукова фантастика і фентезі

Біографія[ред. | ред. код]

Єн Маклауд народився 6 серпня 1956 року поблизу Бірмінгему. Вивчав право та працював державним службовцем. Згодом, на початку 1990-х років, перейшов на фриланс[9].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Є автором семи романів (включно з «Світлі віки», «Будинок бурі»), дія яких відбувається в альтернативній Англії XIX століття. Романи та оповідання Єна Маклауда містять суміш фантастичних, історичних та футуристичних елементів у поєднанні з яскравими описами. Його роман «Пісня часу», який розповідає про недалеке майбутнє, отримав премію Артура Кларка за найкращий роман в жанрі наукової фантастики[10], а «Прокинься та мрій!», дія якого відбувається в альтернативному Лос-Анджелесі 1940-х років, отримав премію Sidewise за найкращу альтернативну історію[11]. Роман «Червоний сніг» розповідає про життя вампіра протягом кількох століть у Європі та США.

Роман Маклауда «Літні острови» (Asimov's Science Fiction Жовтень/Листопад 1998) отримала премію Sidewise за найкращу альтернативну історію та всесвітню премію фентезі за найкращу повість[12]. Це альтернативна історія, в якій Британія, зазнавши поразки у Першій світовій війні, розвиває власну форму фашизму у 1930-х роках. Оповідач — закритий гомосексуал, оксфордський історик. Цей роман не зміг успішно продатись, а тому Маклауд опублікував урізану версію, а повноцінна вийшла обмеженим тиражем лише у 2005 році. Ця версія роману також отримала премію Sidewise у номінації «Альтернативна історія», ставши єдиною роботою, яка двічі отримала одну й ту саму премію у двох різних форматах — роману та повісті.

У 2000 році Маклауд знову отримав всесвітню премію фентезі за повість «Нечесна гра»[12]. Його короткі фантастичні твори були зібрані в багатьох збірках.

Єн Маклауд був поважним гостем 38-ого Novacon, який відбувся в листопаді 2008 року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Живе зі своєю дружиною Джилліан Боскілл в місті Б'юдлі. Має дочку Емілі[13].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • «Велике колесо» (англ. «The great wheel»). Harcourt. 1997[14]
  • «Нечесна гра» (англ. «The Chop Girl»). 2000
  • «Світлі віки» (англ. «The Light Ages»). Simon & Schuster. 2003.
  • «Будинок бурі» (англ. «The House of Storms»). Simon & Schuster. 2005.
  • «Літні острови» (англ. «The Summer Isles»). Aio Publishing. 1998
  • Розширена версія «Літні острови» (англ. «The Summer Isles»). Aio Publishing. 2005
  • «Пісня часу» (англ. «Song of Time»). PS Publishing. 2008
  • «Прокинься та мрій!» (англ. «Wake Up and Dream»). PS Publishing. 2011
  • «Червоний сніг» (англ. «Red Snow»). PS Publishing. 2017

Повісті[ред. | ред. код]

Збірки[ред. | ред. код]

  • «Мандри при світлі зірок» (англ. «Voyages by Starlight»). Arkham House. 1996
  • «Дихання та інші видихи» (англ. «Breathmoss and Other Exhalations»). Golden Gryphon Press. 2004
  • «Магія минулого» (англ. «Past Magic»). PS Publishing. 2006
  • «Пригоди» (англ. «Journeys»). Subterranean Press. 2010
  • «Снодграсс та інші ілюзії: Найкращі новели Єна Р. Маклауда» (англ. «Snodgrass and Other Illusions: The Best Short Stories of Ian R. MacLeod»). Open Road Media. 2013
  • «Мороз на склі» (англ. «Frost on Glass»). PS Publishing. 2015
  • «Всюди» (англ. «Everywhere»)
  • «Ніде» (англ. «Nowhere»)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ NooSFere — 1999.
  3. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  4. ↑ https://www.sfsite.com/08a/bm181.htm
  5. ↑ https://www.sfsite.com/06a/hs201.htm
  6. ↑ http://www.jstor.org/stable/4241200
  7. ↑ http://www.theguardian.com/books/booksblog/2009/jan/07/steampunk-chiang-lake-macleod
  8. ↑ Стаття про Єна Р. Маклауда. Енциклопедія наукової фантастики (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  9. ↑ Єн Р. Маклауд. Good Reads (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  10. ↑ Flood, Alison (30 квітня 2009). Arthur C Clarke award goes to Ian R MacLeod's Song of Time. The Guardian (амер.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  11. ↑ Brown, Eric (7 жовтня 2011). Science fiction roundup - reviews. The Guardian (амер.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  12. ↑ а б World Fantasy Convention (1 грудня 2010). Award Winners and Nominees (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2011.
  13. ↑ MacLeod, Ian R. 1956– | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  14. ↑ Переможець, Премія Локус за найкращий дебют (1998).

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єн_Маклауд&oldid=37427669