Інтерлейкін-2 — Вікіпедія

IL2
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	1IRL, 1M47, 1M48, 1M49, 1M4A, 1M4B, 1M4C, 1NBP, 1PW6, 1PY2, 1QVN, 1Z92, 2B5I, 2ERJ, 3QAZ, 3QB1, 3INK, 4NEJ, 4NEM
Ідентифікатори
Символи	IL2, IL-2, TCGF, lymphokine, interleukin 2
Зовнішні ІД	OMIM: 147680 MGI: 96548 HomoloGene: 488 GeneCards: IL2
Пов'язані генетичні захворювання
	алергія, цукровий діабет тип 1
Онтологія гена
Молекулярна функція	• cytokine activity; • interleukin-2 receptor binding; • glycosphingolipid binding; • kinase activator activity; • growth factor activity; • kappa-type opioid receptor binding; • carbohydrate binding; • GO:0001948, GO:0016582 protein binding;
Клітинна компонента	• extracellular region; • внутрішньоклітинний; • міжклітинний простір;
Біологічний процес	• positive regulation of T cell differentiation; • GO:0033128 negative regulation of protein phosphorylation; • G protein-coupled receptor signaling pathway; • positive regulation of protein phosphorylation; • positive regulation of inflammatory response; • адаптивна імунна відповідь; • negative regulation of heart contraction; • процес імунної системи; • positive regulation of cytosolic calcium ion concentration; • positive regulation of regulatory T cell differentiation; • cell-cell signaling; • positive regulation of interferon-gamma production; • natural killer cell activation; • negative regulation of apoptotic process; • positive regulation of dendritic spine development; • negative regulation of lymphocyte proliferation; • MAPK cascade; • regulation of T cell homeostatic proliferation; • T cell differentiation; • positive regulation of cell growth; • protein kinase C-activating G protein-coupled receptor signaling pathway; • адгезія клітин; • positive regulation of B cell proliferation; • positive regulation of tissue remodeling; • positive regulation of T cell proliferation; • GO:0046730, GO:0046737, GO:0046738, GO:0046736 імунна відповідь; • positive regulation of cell population proliferation; • extrinsic apoptotic signaling pathway in absence of ligand; • negative regulation of B cell apoptotic process; • positive regulation of isotype switching to IgG isotypes; • positive regulation of interleukin-17 production; • response to ethanol; • negative regulation of inflammatory response; • GO:0003257, GO:0010735, GO:1901228, GO:1900622, GO:1904488 positive regulation of transcription by RNA polymerase II; • positive regulation of activated T cell proliferation; • negative regulation of T-helper 17 cell differentiation; • leukocyte activation involved in immune response; • positive regulation of tyrosine phosphorylation of STAT protein; • regulation of regulatory T cell differentiation; • regulation of signaling receptor activity; • cytokine-mediated signaling pathway; • interleukin-2-mediated signaling pathway; • positive regulation of kinase activity;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	3558
	16183
	ENSG00000109471
	ENSMUSG00000027720
	P60568
	P04351
	NM_000586
	NM_008366
	NP_000577
	NP_032392
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

IL-2 (англ. Interleukin 2) — це імунорегуляторний білок^[4], який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми.^[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 153 амінокислот, а молекулярна маса — 17 628^[6].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MYRMQLLSCI	ALSLALVTNS	APTSSSTKKT	QLQLEHLLLD	LQMILNGINN
YKNPKLTRML	TFKFYMPKKA	TELKHLQCLE	EELKPLEEVL	NLAQSKNFHL
RPRDLISNIN	VIVLELKGSE	TTFMCEYADE	TATIVEFLNR	WITFCQSIIS
TLT

A: Аланін
 C: Цистеїн
 D: Аспарагінова кислота
 E: Глутамінова кислота
 F: Фенілаланін
 G: Гліцин
 H: Гістидин
 I: Ізолейцин
 K: Лізин
 L: Лейцин
 M: Метіонін
 N: Аспарагін
 P: Пролін
 Q: Глутамін
 R: Аргінін
 S: Серин
 T: Треонін
 V: Валін
 W: Триптофан
 
 Y: Тирозин

Кодований геном білок за фізіологічними функціями належить до цитокінів, факторів росту. Білок регулює активність білих кров'яних тілець (лейкоцити, лімфоцити), виконує імунну функцію. Продукується й секретується активованими CD4⁺ та CD8⁺ Т-клітинами у позаклітинне середовище^[7].

IL-2 утворює комплекси з IL-2Rα, IL-2Rβ, та гама-ланцюгами (γ_с) рецепторних субодиниць^[4].

Рекомбінантний аналог інтерлейкіну-2 називається альдеслейкін.

Структура[ред. | ред. код]

IL-2 - це невеликий глобулярний глікопротеїн^[8], який складається з чотирьох зв'язаних α-спіралей, розміри білку сягають 15.5-16 kDA^[9].

Функції[ред. | ред. код]

Інтерлейкін-2 відіграє важливу функцію в імунній системі, розвитку її толерантності через безпосереднь дію на Т-клітини^[8]. Такий вплив запобігає розвитку аутоімунних захворювань, сприяючи диференціювання незрілих Т-клітин у регуляторні Т-клітини^[9]. IL-2 стимулює апоптоз клітини^[9], сприяє диференціації Т-клітин в Т-хелпери та Т-клітини пам'яті, якщо антиген зв'язаний з недиференційованою Т-клітиною, це допомагає організму знищити інфекцію^[10].

Інтерлейкін-2 підвищує активність NK-кілерів, цитотоксичних Т-клітин та лімфокін-активованих кілерів^[11]^[12]. Також IL-2 сприяє проліферації B-лімфоцитів та секреції імуноглобуліну^[12].

Рецептори[ред. | ред. код]

Інтерлейкін-2 рецептори (англ. Interleukin-2 receptor, скорочено: IL-2R) - це трансмембранний білок, існує у мономерній, димерній та тримерній формах^[9].

Мономери IL-2R включають IL-2Rα (CD25) ланцюг, зазвичай є мембран-асоційованими, але також мають розчинну форму. Зв'язуються з IL-2 з низькою константою дисоціації (K_d). Але зв'язування IL-2 з IL-2Rα не викликає передачу сигналу далі, ймовірно вони працюють як рецептори-приманки для IL-2. Гетеродимери та гетеротримери IL-2R передають сигнали в клітину, зв'язуючись з IL-2^[9]^[12].

Димери IL-2R складаються з IL-2Rβ (CD122) та IL-2Rγ (CD132), у цей же час гетеротример складається з CD25, CD122 та CD132. Димери порівняно з тримерами володіють низькою спорідненістю до IL-2^[9].

При взаємодії інтерлейкіну-2 з IL-2R рецептором, перенесення сигналу може відбуватися трьома основними шляхами, включно: JAK/STAT, PI3K-AKT, MAPK^[9].

Терапевтичне застостування[ред. | ред. код]

Периферичні лімфоцити крові людини оброблені IL-2 in vitro виявляють цитотоксичну активність, яка негативно впливає на розвиток ракових пухлин. Такі клітини ще називаються лімфокін-активовані кілери (LAK)^[12].

При обробці інтерлейкіном-2 пухлинноінфільруючих лімфоцитів (TIL) їхня потенційна вбивча активність проти аутогенних ракових клітин in vitro вища, ніж у LAK клітин^[12].

Окрім клінічних досліджень для лікування злоякісних пухлин з використанням IL-2, також проводяться випробовування інтерлейкіну-2 у якості антиретровірусної терапії для пацієнтів з ВІЛ. Комбінування імунної та антиретровірусної терапії підвищує кількість CD4⁺ Т-клітин, що викликає посилення імунної відповіді, як вважається, це у майбутньому піідвищить шанси на вижавання ВІЛ-інфікованих пацієнтів^[12].

Література[ред. | ред. код]

Fujita T., Takaoka C., Matsui H., Taniguchi T. (1983). Structure of the human interleukin 2 gene. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 80: 7437—7441. PMID 6324170 DOI:10.1073/pnas.80.24.7437
Holbrook N.J., Lieber M., Crabtree G.R. (1984). DNA sequence of the 5' flanking region of the human interleukin 2 gene: homologies with adult T-cell leukemia virus. Nucleic Acids Res. 12: 5005—5013. PMID 6330695 DOI:10.1093/nar/12.12.5005
Chernicky C.L., Tan H., Burfeind P., Ilan J., Ilan J. (1996). Sequence of interleukin-2 isolated from human placental poly A+ RNA: possible role in maintenance of fetal allograft. Mol. Reprod. Dev. 43: 180—186. PMID 8824916 DOI:10.1002/(SICI)1098-2795(199602)43:2<180::AID-MRD7>3.0.CO;2-N
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Weir M.P., Chaplin M.A., Wallace D.M., Dykes C.W., Hobden A.N. (1988). Structure-activity relationships of recombinant human interleukin 2. Biochemistry. 27: 6883—6892. PMID 3264184 DOI:10.1021/bi00418a034
Robb R.J., Kutny R.M., Panico M., Morris H.R., Chowdhry V. (1984). Amino acid sequence and post-translational modification of human interleukin 2. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 81: 6486—6490. PMID 6333684 DOI:10.1073/pnas.81.20.6486

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Захворювання, генетично пов'язані з IL2 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ ^а ^б Rickert, Mathias; Wang, Xinquan; Boulanger, Martin J.; Goriatcheva, Natalia; Garcia, K. Christopher (3 червня 2005). The Structure of Interleukin-2 Complexed with Its Alpha Receptor. Science (англ.). Т. 308, № 5727. с. 1477—1480. doi:10.1126/science.1109745. ISSN 0036-8075. Процитовано 12 липня 2022.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6001 (англ.) . Процитовано 30 серпня 2017.
↑ UniProt, P60568 (англ.) . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
↑ Malek, Thomas R. (1 квітня 2008). The Biology of Interleukin-2. Annual Review of Immunology (англ.). Т. 26, № 1. с. 453—479. doi:10.1146/annurev.immunol.26.021607.090357. ISSN 0732-0582. Процитовано 12 липня 2022.
↑ ^а ^б Smith, Kendall A (14 серпня 2006). The structure of IL2 bound to the three chains of the IL2 receptor and how signaling occurs. Medical Immunology. Т. 5. с. 3. doi:10.1186/1476-9433-5-3. ISSN 1476-9433. PMC 1562422. PMID 16907989. Процитовано 12 липня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Arenas-Ramirez, Natalia; Woytschak, Janine; Boyman, Onur (1 грудня 2015). Interleukin-2: Biology, Design and Application. Trends in Immunology (англ.). Т. 36, № 12. с. 763—777. doi:10.1016/j.it.2015.10.003. ISSN 1471-4906. Процитовано 12 липня 2022.
↑ Liao, Wei; Lin, Jian-Xin; Leonard, Warren J (1 жовтня 2011). IL-2 family cytokines: new insights into the complex roles of IL-2 as a broad regulator of T helper cell differentiation. Current Opinion in Immunology (англ.). Т. 23, № 5. с. 598—604. doi:10.1016/j.coi.2011.08.003. ISSN 0952-7915. Процитовано 12 липня 2022.
↑ Spolski, Rosanne; Li, Peng; Leonard, Warren J. (2018-10). Biology and regulation of IL-2: from molecular mechanisms to human therapy. Nature Reviews Immunology (англ.). Т. 18, № 10. с. 648—659. doi:10.1038/s41577-018-0046-y. ISSN 1474-1741. Процитовано 12 липня 2022.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Asao, H. (1 січня 2014). Interleukin-2☆. Reference Module in Biomedical Sciences (англ.). Elsevier. ISBN 978-0-12-801238-3.

Див. також[ред. | ред. код]

Хромосома 4

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Захворювання, генетично пов'язані з IL2 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.

[2] Human PubMed Reference:.

[3] Mouse PubMed Reference:.

[:0-4] а ^б Rickert, Mathias; Wang, Xinquan; Boulanger, Martin J.; Goriatcheva, Natalia; Garcia, K. Christopher (3 червня 2005). The Structure of Interleukin-2 Complexed with Its Alpha Receptor. Science (англ.). Т. 308, № 5727. с. 1477—1480. doi:10.1126/science.1109745. ISSN 0036-8075. Процитовано 12 липня 2022.

[HGNC-5] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6001 (англ.) . Процитовано 30 серпня 2017.

[UniProt-6] UniProt, P60568 (англ.) . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.

[7] Malek, Thomas R. (1 квітня 2008). The Biology of Interleukin-2. Annual Review of Immunology (англ.). Т. 26, № 1. с. 453—479. doi:10.1146/annurev.immunol.26.021607.090357. ISSN 0732-0582. Процитовано 12 липня 2022.

[:1-8] а ^б Smith, Kendall A (14 серпня 2006). The structure of IL2 bound to the three chains of the IL2 receptor and how signaling occurs. Medical Immunology. Т. 5. с. 3. doi:10.1186/1476-9433-5-3. ISSN 1476-9433. PMC 1562422. PMID 16907989. Процитовано 12 липня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:2-9] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Arenas-Ramirez, Natalia; Woytschak, Janine; Boyman, Onur (1 грудня 2015). Interleukin-2: Biology, Design and Application. Trends in Immunology (англ.). Т. 36, № 12. с. 763—777. doi:10.1016/j.it.2015.10.003. ISSN 1471-4906. Процитовано 12 липня 2022.

[10] Liao, Wei; Lin, Jian-Xin; Leonard, Warren J (1 жовтня 2011). IL-2 family cytokines: new insights into the complex roles of IL-2 as a broad regulator of T helper cell differentiation. Current Opinion in Immunology (англ.). Т. 23, № 5. с. 598—604. doi:10.1016/j.coi.2011.08.003. ISSN 0952-7915. Процитовано 12 липня 2022.

[11] Spolski, Rosanne; Li, Peng; Leonard, Warren J. (2018-10). Biology and regulation of IL-2: from molecular mechanisms to human therapy. Nature Reviews Immunology (англ.). Т. 18, № 10. с. 648—659. doi:10.1038/s41577-018-0046-y. ISSN 1474-1741. Процитовано 12 липня 2022.

[:3-12] а ^б ^в ^г ^д ^е Asao, H. (1 січня 2014). Interleukin-2☆. Reference Module in Biomedical Sciences (англ.). Elsevier. ISBN 978-0-12-801238-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]