French
DeutschАнтіох II — Вікіпедія
| Антіох II | |
|---|---|
 | |
| Народився | 286 до н. е. Сирія |
| Помер | 246 до н. е.[1] або 247 до н. е.[2][3] Анатолія ·інтоксикація[d][3] |
| Поховання | Belevi Mausoleumd |
| Країна | Держава Селевкідів |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | Басилевс держави Селевкідівd |
| Конфесія | давньогрецька релігія |
| Рід | Селевкіди |
| Батько | Антіох I[3][4] |
| Мати | Стратоніка Сирійська |
| Брати, сестри | Стратоніка Македонська, Апама II і Селевк |
| У шлюбі з | Лаодіка I[2][3][5] і Береніка Фернофора[2] |
| Діти | Селевк II, Антіох Гієракс, Лаодіка ІІ, Апама[d], Стратоніка Каппадокійськаd і Антіох[d] |
Антіох II, Антіо́х Тео́с (Фео́с) – дав.-гр. Αντίοχος Θεός, 286 до н. е. – 246 до н. е. – цар держави Селевкідів у 261 – 246 рр. до н. е., молодший син Антіоха I.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 260 році до н. е. в союзі з Антигоном II Гонатом розпочав війну з Птолемеєм II Філадельфом (так звана Друга Сирійська війна).
Після розгрому македонцями єгипетського флоту біля Коса (256 р. до н. е.) Антіох II захопив Ефес і Мілет. Мілетці на знак подяки за звільнення від тиранії Тимарха наділили царя прізвиськом Теос (дав.-гр. Θεός), тобто «Бог». У 253 р. до н. е. цар уклав з Єгиптом мир. На знак замирення Антіох II розлучився із своєю першою дружиною Лаодікою й одружився з донькою Птолемея II Беренікою.
У 250 р. до н. е. від держави Селевкідів відокремилися Бактрія і Парфія. Усі намагання царя повернути бунтівливі сатрапії під свою владу були марними.
Після смерті Птолемея II Антіох II розлучився з Беренікою, залишив її разом із сином в Антіохії, а сам перебрався до Ефесу — де мешкала колишня дружина Лаодіка. Проте невдовзі помер — можливо отруєний Лаодікою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Антиох II // Еврейская энциклопедия — СПб: 1908. — Т. 2. — С. 775.
- ↑ а б в г Любкер Ф. Antiochus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 98–100.
- ↑ а б в г д Антиох // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 849–850.
- ↑ Антіохъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 373–374.
- ↑ Любкер Ф. Laodice // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 719.
|
