French
DeutschАрсеній (Яковенко) — Вікіпедія
| митрополит Арсеній (Яковенко) Ігор Федорович Яковенко | ||
| ||
|---|---|---|
| з 5 грудня 2005 | ||
| Церква: | УПЦ (МП) | |
| Альма-матер: | Московська духовна семінарія | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 21 червня 1968 (55 років) Porosozerod, Суоярвський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР | |
| Священство: | 12 липня 1992 | |
| Чернецтво: | 21 серпня 1992 | |
| Єп. хіротонія: | 5 грудня 2005 | |
Митрополит Арсеній (справжнє ім'я Ігор Федорович Яковенко; 21 червня 1968, селище Поросозеро, Суоярвський район, Карелія, РСФСР) — архієрей РПЦвУ, митрополит Святогірський, вікарій Донецької єпархії, намісник Свято-Успенської Святігорської лаври. Громадянин Росії[1][2][3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Карелії в сім'ї залізничника. Дитинство прожив в українському селі Ліски Воронезької області.
1988 — 1989 — перебував у Радянській армії.
1988 — 1989 — був читцем кафедрального собору Покрови Божої Матері в Воронежі. (Настоятелем собору був українець — архімандрит Аліпій (Погребняк), єпархіальним архієреєм інший українець — митрополит Мефодій (Нємцов)).
1989 — поступив до Московської духовної семінарії (Загорськ), в якій навчався до 1992 року.
12 липня 1992 — рукопокладений в сан диякона в Петропавлівському храмі Красного Лиману Донецькой єпархії єпископом Аліпієм (Погребняком).
25 липня 1992 — тим саме єпископом рукопокладений в сан ієрея у Свято-Миколаєвському храмі м. Ясинувата Донецької області.
21 серпня того ж року пострижений в чорнецтво в селі Микільське Волноваського району Донецької області в Свято-Василівському храмі (на базі якого пізніше створено Василівський чоловічий монастир). Тоді ж визначений другим священиком до Петропавлівського храму м. Красний Лиман.
6 травня 1993 — був переведений в число братії нещодавно відкритого Свято-Успенського монастиря і призначений на посаду благочинного обителі.
20 січня 1995 — призначений намісником Святогірського монастиря із возведенням в сан ігумена та врученням жезла. У той же рік до Великодня возведений в сан архімандрита.
10 листопада 2005 — призначений єпископом Святогірським, вікарієм Горлівської єпархії.
5 грудня 2005 — хіротонія в єпископа Святогірського.
24 січня 2007 — лавру екстериторіально підпорядковано Донецькій єпархії, став вікарієм Донецької єпархії.
19 грудня 2010 — підвищений до архієпископа.
17 серпня 2015 — підвищений до митрополита. Митрополичий клобук у Святогірській лаврі вручив очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій.[4] «Виконуючи послух намісника Святогірської Лаври, Ви завжди прагнете явити себе ревним трудівником Огорожі Церковної, добрим і турботливим батьком для всіх, хто з надією на Божу допомогу приходить до святої обителі над Донцем», — сказав тоді Онуфрій.[4]
28 грудня 2022 року громадянство Яковенка та ще 12 представників УПЦ МП було призупинене президентським указом[5].
Розслідування[ред. | ред. код]
24 квітня 2024 року слідчі СБУ повідомили Арсенію про підозру за ч. 2 ст. 114-2 ККУ (поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості). За даними слідства, він передав окупантам розташування блокпостів Сил оборони у Краматорському районі на Донеччині під час своєї літургії. Тоді вікарій під відеозапис назвав прихожанам адреси блокпостів українських військ. Згодом це відео опублікували на сайті лаври та в місцевій групі Telegram. Таким чином, Арсеній намагався завуальовано передати агресору місця дислокації українських блокпостів у фронтовому районі. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.[6][7][8]
За клопотанням прокурорів Донецької обласної прокуратури, Яковенку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави (ч. 2 ст. 114-2 КК України).[9][10]
Громадянська позиція[ред. | ред. код]
У 2018 році заявив, що війну почала Україна, а не Росія. Характеризує війну як громадянський конфлікт.[11]
21 вересня 2020 року у Святогірські лаврі, де Арсеній є намісником, пройшов форум «люди миру». Форум за задумом УПЦ МП мав «примирити ворогуючі сторони».[12]
Нагороди[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- АРСЕНІЙ, Архієпископ Святогірський
- Епископат и духовенство / Архиепископ Святогорский Арсений (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Розслідувачі підтвердили російське громадянство митрополита Святогірської лаври. novosti.dn.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Яковенко Ігор Федорович (Арсеній) — Державний зрадник, інформація про зраду, біографія, посада, зада | Реєстр зрадників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ а б Блаженнейший Митрополит Онуфрий поздравил с 10-летием епископства наместника Святогорской Лавры. spzh.news (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Настоятелю Святогірської лаври Арсенію та ще 12 представникам УПЦ МП призупинили українське громадянство, — ЗМІ. Вільне радіо. 7 січня 2023.
- ↑ Настоятель Святогірської лаври “підказав” окупантам позиції ЗСУ на Донеччині, – СБУ. LB.ua. 24 квітня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ СБУ повідомила про підозру митрополиту Святогірської лаври УПЦ МП – "підказав" ворогу позиції ЗСУ. ТСН.ua (укр.). 24 квітня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ СБУ повідомила про підозру митрополиту Святогірської лаври, - видав ворогу позиції ЗСУ - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Свобода, Радіо (25 квітня 2024). Суд заарештував митрополита Святогірської лаври без права виходу під заставу – прокуратура. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Настоятеля Святогірської лаври Арсенія, який здавав ворогу позиції Сил оборони, взяли під варту. LB.ua. 25 квітня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Цензор.НЕТ. Війну на Донбасі розпочав Турчинов. Стріляти з двох сторін стали вже потім, - вікарій Донецької єпархії УПЦ МП Арсеній. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 8 вересня 2020.
- ↑ «Люди (руського) миру». Як в Україні готують нову ініціативу Московського патріархату. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.