Білка (Львівський район) — Вікіпедія

село Білка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська ОТГ
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1023
Площа 1,62 км²
Густота населення 238,27 осіб/км²
Поштовий індекс 81245
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д. / 49.59667; 24.62000Координати: 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д. / 49.59667; 24.62000
Середня висота
над рівнем моря
275 м
Місцева влада
Адреса ради 81244, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Брюховичі
Карта
Білка. Карта розташування: Україна
Білка
Білка
Білка. Карта розташування: Львівська область
Білка
Білка
Мапа
Мапа

CMNS: Білка у Вікісховищі

Бі́лка — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення становить 386 осіб.

Мальовниче село, розташоване на окраїні Перемишлянського району, розкинулося між двома потічками має багату історію.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Домброва, ліва притока Гнилої Липи.

Історія[ред. | ред. код]

На цьому місці було розташоване поселення римського періоду (черняхівська культура) 3-5 ст.

Село згадується у літописах галицько-волинського часу під назвою Добрутрич, а власником тоді був Іван Зубич. Тогочасне село було розміщене за 2 км від сучасного місця розташування Це дає підставу вважати, що життя на цій території з'явилося набагато давніше, ніж говорять офіційні джерела.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [1].

Є згадка, що у квітні 1512 в околицях села польське військо розбило один із татарських загонів. Це одна зі складових частин битви під Лопушним (Тернопільська область). Тоді було вбито 700 татар:

"..Аж під Білки вже було підійшли загони, Коли гетьман польний там став на оборону. Він сім сотень до ноги вибив бусурманів, Нашим мужності додав, настрахав поганих; Ані жодного живим звідти не пустили, Бідних бранців, весь полон в цілості відбили.

Гетьман польний Станіслав, рицар славний, мужній, Що під Білками татар знищив осоружних, По звитяжстві осмілів і з полком хоробрим За ордою назирав, допікав їй добре."[2] В 1661 році селом володіли М.Бжоздовський та Пеняжек [3]

У 17 ст село неодноразово піддавалося нападам татар, через що не могло багато років сплатити жодного податку, а повинно було 13 золотих в рік.

У 1855 р село перебувало у власності пана Волдимира Вашкевича.[4]

У 1927 р в селі проживало 647 осіб. Власником земель було товариство "Народний дім", яке володіло 647 га. В селі діяло кооперативне товариство "Надія". В селі працював млин, власником якого був М. Рапп. Столяром в селі був М. Сікорський. [5]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.336, №3478 (лат.)
  2. http://litopys.org.ua/human/hum16.htmПРО [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.] ВИБИТТЯ ТАТАР ПЕРЕКОПСЬКИХ ПІД ВИШНІВЦЕМ РОКУ 1512-ГО
  3. Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ: Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. с. 317.
  4. Leszko Szewczyk, Leszka Szewczyka (1855). Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkim księstwie Krakowskiem i księstwie Bukowińskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych, ułożony porządkiem abecadłowym (польська) . Lwów: Karol Wild. с. 15.
  5. Spotkania Świrzan Nr 38. 2000. с. 37.
  6. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — C. 185
  7. П. Гуцал. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 612

Джерела[ред. | ред. код]