Білка (Львівський район) — Вікіпедія
село Білка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Перемишлянська міська ОТГ |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Населення | 1023 |
Площа | 1,62 км² |
Густота населення | 238,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81245 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д.Координати: 49°35′48″ пн. ш. 24°37′12″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 24.62000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 275 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81244, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Брюховичі |
Карта | |
Мапа | |
|
Бі́лка — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення становить 386 осіб.
Мальовниче село, розташоване на окраїні Перемишлянського району, розкинулося між двома потічками має багату історію.
Географія[ред. | ред. код]
Через село тече річка Домброва, ліва притока Гнилої Липи.
Історія[ред. | ред. код]
На цьому місці було розташоване поселення римського періоду (черняхівська культура) 3-5 ст.
Село згадується у літописах галицько-волинського часу під назвою Добрутрич, а власником тоді був Іван Зубич. Тогочасне село було розміщене за 2 км від сучасного місця розташування Це дає підставу вважати, що життя на цій території з'явилося набагато давніше, ніж говорять офіційні джерела.
Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [1].
Є згадка, що у квітні 1512 в околицях села польське військо розбило один із татарських загонів. Це одна зі складових частин битви під Лопушним (Тернопільська область). Тоді було вбито 700 татар:
"..Аж під Білки вже було підійшли загони, Коли гетьман польний там став на оборону. Він сім сотень до ноги вибив бусурманів, Нашим мужності додав, настрахав поганих; Ані жодного живим звідти не пустили, Бідних бранців, весь полон в цілості відбили.
Гетьман польний Станіслав, рицар славний, мужній, Що під Білками татар знищив осоружних, По звитяжстві осмілів і з полком хоробрим За ордою назирав, допікав їй добре."[2] В 1661 році селом володіли М.Бжоздовський та Пеняжек [3]
У 17 ст село неодноразово піддавалося нападам татар, через що не могло багато років сплатити жодного податку, а повинно було 13 золотих в рік.
У 1855 р село перебувало у власності пана Волдимира Вашкевича.[4]
У 1927 р в селі проживало 647 осіб. Власником земель було товариство "Народний дім", яке володіло 647 га. В селі діяло кооперативне товариство "Надія". В селі працював млин, власником якого був М. Рапп. Столяром в селі був М. Сікорський. [5]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- отець Гнат (Ігнатій) Телішевський — парох села, батько українського правника, громадського діяча Телішевського Костянтина.[6][7]
- Парасюк Остап Степанович — фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР, академік АН УРСР, фахівець у галузі квантової теорії поля і математичної фізики.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.336, №3478 (лат.)
- ↑ http://litopys.org.ua/human/hum16.htmПРО [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.] ВИБИТТЯ ТАТАР ПЕРЕКОПСЬКИХ ПІД ВИШНІВЦЕМ РОКУ 1512-ГО
- ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ: Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. с. 317.
- ↑ Leszko Szewczyk, Leszka Szewczyka (1855). Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkim księstwie Krakowskiem i księstwie Bukowińskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych, ułożony porządkiem abecadłowym (польська) . Lwów: Karol Wild. с. 15.
- ↑ Spotkania Świrzan Nr 38. 2000. с. 37.
- ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — C. 185
- ↑ П. Гуцал. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 612
Джерела[ред. | ред. код]
- Biłka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 229. (пол.). — S. 229. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|