Воля-Висоцька — Вікіпедія

село Воля-Висоцька
Герб Волі-Висоцької	Прапор Волі-Висоцької
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Жовківська міська громада
Основні дані
Засноване	1556
Населення	1739
Площа	24,980 км²
Густота населення	69,620 осіб/км²
Поштовий індекс	80350
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	50°04′40″ пн. ш. 23°56′14″ сх. д. / 50.07778° пн. ш. 23.93722° сх. д.Координати: 50°04′40″ пн. ш. 23°56′14″ сх. д. / 50.07778° пн. ш. 23.93722° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	222 м
Місцева влада
Карта
	Воля-Висоцька
	Воля-Висоцька
Мапа
	Воля-Висоцька у Вікісховищі

Во́ля-Висо́цька — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1739 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села Воля-Висоцька походить від слів «Воля» — новозаселене місце, де мешканці звільнялись від податків на певний час, та приставки «Висоцька» — від прізвища власника села Анджея Висоцького^[pl], полковника Бузького.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Воля-Висоцька належить до 1530 року. Йдеться про опис меж села Винники. Наступна згадка 1556 року коли Анджей Висоцький, полковник Бузький, не маючи дітей, весь свій маєток, а саме: «Винники, Сопошин, Мацошин, Глинськ, Волю, Мисьменицю подарував Станіславу Жолкевському, воєводі Белзькому та власнику села Туринка» з умовою довічного догляду за ним. Анджей Висоцький помирає у 1560 році. Цього року Станіслав Жолкевський у пам'ять про буського полковника Анджея Висоцького розпорядився назвати на його честь село Воля-Висоцька.

У XIX столітті село Воля-Висоцька належало до Жовківського повіту. Межувало на північному заході з селом Пили, на півночі — селом Замочок, на сході — селами Винники та Липина, на півдні — з селами Винники та Глинськ, на заході з селом Глинськ. Південною частиною села тече потік Фійна притока річки Свині. В долині цього потоку лежить сільська забудова. У 1880 році в селі та присілках «Кути» і «За ставом» було 135 господарств, де мешкало 736 осіб в гміні, 2 господарства, 15 осіб — на території панського маєтку, з них, 535 греко-католики, 172 римо-католики, 44 віри юдейської; за національним поділом — 678 русинів, 26 поляків, 47 німців. Парафії греко-католицька та римо-католицька у Жовкві. В селі була діяли церква Святого Михаїла та однокласна школа.

У першу світову війну в околицях села тривали активні бойові дії. З села участь у першій світовій війні брали участь близько 30 осіб.

У міжвоєнний період у Волі-Висоцькій діяв старостат, адміністративно до староства Воля-Висоцька належали села: Воля-Висоцька, Липина, Замочок, Оплітна, Завади. Також діяв постерунок (відділок) поліції, вузол телеграфного звязку. У селі діяла 2 класна школа і садочок, театральний гурток, церковний хор.

Газета ДІЛО за 1932 рік згадує про автомобільну аварію у селі.

У 1973 році у селі було створено сільську раду.

у 2020 році, внаслідок адміністративної реформи сільська рада була ліквідована, натомість утворено староство. Адміністративно село увійшло у склад Жовківської міської територіальної громади.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є дерев'яна церква святого архістратига Михаїла, збудована 1598 року з модринового дерева, тризрубна, одноверха, вкрита пірамідальним чотирисхилим наметом і по периметру оточена піддашшям. До цього храму належить вужчий квадратний зруб пресбітерія, ширша квадратна нава та прямокутний бабинець, які розташовані за віссю схід-захід. Бабинець було розширено, а церкву розписано у 1689 році. Ще через два роки прибудували захристію, яка прилягає до пресбітерія з південного боку, а із західного до бабинця — рівноширокий присінок. Над пресбітерієм розташований двосхилий дах, а над бабинцем — трисхилий. В інтер'єрі церкви спостерігається висотне розкриття внутрішнього простору. Крім того, простір нави та пресбітерія поєднується за допомогою прорізу-арки у стіні. Загалом, до сьогодні ця споруда зберегла особливості дерев'яної сакральної архітектури галицької школи: монументальність своїх форм і широке піддашшя. У храмовому інтер'єрі розміщений давній іконостас. Намісні ікони у іконостасі, написані невідомими митцями, походять з 1655 року, а Апостольський ряд та Дияконські врата були створені у 1688—1689 роках та належать пензлю одного з найвизначніших представників епохи «українського бароко» Іванові Рутковичу^[3]. Вівтар церкви був виготовлений 1888 року. У 1889—1892 роках храм реставрували і тоді ж, 1891 року, з нього зняли гонт та вперше накрили бляхою^[4].

На північний схід від храму розташована дерев'яна, двоярусна каркасна дзвіниця, вкрита наметовим дахом. Пропорції цієї споруди є високими, причому нижній ярус — удвічі вищий від верхнього. На стінах нижнього ярусу проглядається нескладний геометричний орнамент. Ця дзвіниця є трохи молодшою від храму і походить з XVIII століття^[3].

Останнє Богослужіння відбулося 1949 року (за іншими даними — на свято Благовіщення 1948 року) і тоді ж греко-католицьких священників заарештували за відмову перейти у московське православ'я. 24 серпня 1963 року церкві було надано статус пам'ятки архітектури та планувалося облаштувати у ній музей. У 1970-х роках її реставрували і накрили ґонтом, але дуже невдало — дах церкви почав протікати. 1989 року церкву для вірян відкрив отець Софрон Попадюк, гонт зняли та накрили церкву знову бляхою. Згодом стіни ззовні пофарбували у жовтий колір. Під час реставрації Царських воріт 1992 року на східній стіні нави виявили мальований іконостас, датований 1611 роком. Цей стінопис вважається одними із найдавніших у дерев'яних храмах України^[4]. Нині храм святого архистратига Михаїла належить громаді УГКЦ села Воля-Висоцька.

Дерев'яна церква святого архістратига Михаїла (1598 р.)
Дзвіниця XVIII століття поблизу церкви святого архістратига Михаїла
Церква святого архістратига Михаїла
Церква святого архістратига Михаїла
Дзвіниця церкви святого архістратига Михаїла

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
↑ Прогноз погоди в селі Воля-Висоцька. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
↑ ^а ^б Дерев'яні церкви Львівщини. Жовківський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 19 жовтня 2021.
↑ ^а ^б Оксана Дудар (13 травня 2020). Скарби галицького села: що ховає за своїми стінами унікальна церква у Волі-Висоцькій (фото). dyvys.info. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
W. Wysocka, wś, pow. żółkiewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 818. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Жовківський деканат: храми. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[пошта-1] Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

[погода-2] Прогноз погоди в селі Воля-Висоцька. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

[церква-3] а ^б Дерев'яні церкви Львівщини. Жовківський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 19 жовтня 2021.

[вв-4] а ^б Оксана Дудар (13 травня 2020). Скарби галицького села: що ховає за своїми стінами унікальна церква у Волі-Висоцькій (фото). dyvys.info. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]