Виннички — Вікіпедія

село Виннички
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Давидівська сільська громада
Основні дані
Населення	671
Площа	1,65 км²
Густота населення	406,67 осіб/км²
Поштовий індекс	81150
Телефонний код	+380 3230
Географічні дані
Географічні координати	49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д.Координати: 49°46′23″ пн. ш. 24°09′48″ сх. д. / 49.77306° пн. ш. 24.16333° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	279 м
Водойми	річка Кабанівка
Відстань до; районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Давидів
Відстань до; залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Давидів , вул. Незалежності 1а
Карта
	Виннички
	Виннички
Мапа
	Виннички у Вікісховищі

Ви́ннички — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення — 671 особа. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська громада.

Село розташована за 22 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції — Давидів на лінії Львів-Івано-Франківськ.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече річка Кабанівка.

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкала 671 особа. Мовний склад села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	659	98,21
російська	9	1,34
польська	2	0,30
білоруська	1	0,15

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Виннички датується 22 серпня 1352 року^[2]^[3].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

23 жителі села брали участь у німецько-радянській війні на стороні Червоної Армії, 9 з них нагороджені орденами і медалями СРСР.^[2]

Радянський період[ред. | ред. код]

У радянський період у Винничках знаходилося 2-е відділення радгоспу «Винниківський», за яким були закріплені 1418 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 850 га орної землі.^[2]

За успіхи в розвитку сільського господарства чотири жителі села були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі керуючий відділенням І. С. Бурлака і ланкова М. П. Горошко — орденом Трудового Червоного Прапора.^[2]

У 1968 році в селі діяли восьмирічна школа, де навчалося 127 учнів і працювало 12 вчителів, клуб, бібліотека з фондом 7,2 тис. примірників книг, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. Проживало 650 осіб, налічувалося 192 двори.^[2]

Церква[ред. | ред. код]

Храм св. Дмитрія Солунського (ПЦУ). Належить до Пустомитівського деканату Львівської єпархії ПЦУ.^{[джерело?]}
Храм св. Дмитрія Солунського збудований у 1998 р. (УГКЦ). Належить до Винниківського протопресвітеріату Львівської архієпархії УГКЦ.^{[джерело?]}