French
DeutschВулиця Озаркевича — Вікіпедія
| Вулиця Озаркевича Львів | |
|---|---|
 Будинок шпиталю імені А. Шептицького (вул. Озаркевича, 4) | |
| Місцевість | Новий Світ |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Євгена Озаркевича |
| Колишні назви | |
| Бічна Санкт Георг Гассе, Пивоварська, Петра Скарґи, Шпітальштрассе, Петра Скарґи, Пирогова | |
| австрійського періоду (українською) | Санкт Георгсайтенгассе |
| австрійського періоду (німецькою) | St. Georg Seiten Gasse |
| польського періоду (польською) | Piwowarska, Piotra Skargi |
| радянського періоду (українською) | Петра Скарґи, Пирогова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 340 м |
| поштові індекси | 79016[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2, 3, 4, 6, 6а, 8, 10, 12[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 2, 4[3] |
| Медичні заклади | шпиталь імені А. Шептицького, 3-я міська клінічна лікарня міста Львова |
| Поштові відділення | ТПС № 16 (вул. Митрополита Андрея, 10)[1] |
| Аптеки | аптечний пункт «Аптеки № 43»[4] |
| Забудова | класицизм, конструктивізм, садибна забудова початку XX століття[5] |
| Комерція | ресторан «Wine & Meat» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Озаркевича — вулиця у Галицькому районі[6] міста Львова, що сполучає вулицю Городоцьку з площею Святого Юра.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Від 1863 й до 1871 року — це була Санкт Георгсайтенгассе або ж Святого Юра бічна, у 1871—1885 роках — Пивоварська, через те, що на вулиці до кінця XIX століття функціював бровар, на місці якого у 1930-х роках збудована Народна лічниця. 1885 року вулицю названо, на честь Петра Скарґи, на честь польський римо-католицького священика, полеміста, проповідника. Під час німецької окупації, з 1941 року — Шпітальштрассе. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва вулиці — Скарги, але у грудні 1944 року перейменована на вулицю Пирогова, на честь видатного російського хірурга Миколи Пирогова. Сучасна назва — вулиця Євгена Озаркевича, на честь фундатора української медицини в Галичині, походить від 1992 року[7][8].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Озаркевича переважають конструктивізм, класицизм, садибна забудова початку XX століття[5]. До реєстру пам'яток архітектури місцевого значення внесено будівлі колишньої дяківської бурси (№ 2) та Українського шпиталю «Народна лічниця імені митрополита Андрея Шептицького» (№ 4).
№ 2 — будівля колишньої дяківської бурси, збудована у 1904 році на замовлення Андрея Шептицького та за спільним проєктом архітекторів Івана Левинського, Олександра Лушпинського і Тадеуша Обмінського у сецесійному стилі з елементами гуцульського мистецтва. Інтер'єри бурси та каплиці при ній оформляли у 1911—1912 роках митці Михайло Бойчук та Євген Сагайдачний. Тут у серпні 1914 року було перше місце збору Українських січових стрільців, а 1915 року тут відкрився притулок для поранених — Захист УСС[9]. У притулку на межі 1915 та 1916 років перебував хворий Іван Франко. У дяківській бурсі містилася також духовна семінарія монастиря Отців студитів, ігуменом якого був Климентій Шептицький. За радянських часів будівлю дяківської бурси приєднали до колишньої «Народної лічниці» та добудували ще два поверхи. До нашого часу збереглося декілька фрагментів оздоблення керамічними плитками з українським орнаментом[10]. Нині в будинку міститься ВП «„3-я міська клінічна лікарня міста Львова“ КНП „Львівське ТМО 3“»[11] та аптечний пункт «Аптеки № 43»[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 232-м[3].
№ 4 — на земельній ділянці, виділеній Андреєм Шептицьким, було засновано «Народну лічницю», аби надавати безкоштовну лікарську допомогу всім мешканцям Львова та цілої Галичини — без різниці віросповідання і народності. Під лічницю пристосували існуючий одноповерховий житловий будинок, збудований ще у другій половині XVIII століття. Лічниця почала працювати від 1 липня 1903 року. Постійним директором «Народної лічниці» від початку і до його смерті у 1916 році був доктор Євген Озаркевич[9]. Після нього лічницю очолив доктор Броніслав Овчарський, після війни — доктор Сильвестр Дрималик, а відтак доктор Іван Куровець, а продовжив його наступник (з 1931 року) — доктор Тит-Євген Бурачинський[12]. Одноповерховий будинок, який від 1903 року функціонував як перша Народна лічниця, залишився в структурі лічниці. 1938 році інженер Юрій П'ясецький запроєктував сіткову огорожу від вулиці Скарги. У 1931—1937 роках за кошти митрополита та проєктом архітектора Євгена Нагірного збудовано новий корпус шпиталю. Керував спорудженням архітектор Олександер Пежанський[13][14]. Під час німецької окупації лічниця продовжувала функціонувати. 1941 року при північній стіні сусіднього будинку № 6 за проєктом інженера Лімберґера був збудований гараж. У 1946 році вже радянська влада перетворила «Народну лічницю» на Львівську 3-ю міську лікарню, а у старому одноповерховому будинку розмістили аптеку та морг[12].
1990 року на фасаді будівлі лічниці встановлена бронзова пам'ятна таблиця з барельєфним зображенням Андрея Шептицького, яка сповіщає, що Український шпиталь Народної лічниці імені Андрея Шептицького, збудований волею і зусиллям народу. Прийняв перших пацієнтів 10 жовтня 1938 року. Автор таблиці — скульптор Роман Петрук[15]. Нині цю адресу має Український шпиталь «Народна лічниця імені митрополита Андрея Шептицького»[5]. 6 червня 1994 року лічницю передали у власність курії Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви[12]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 233-м[3].
№ 12 — триповерховий житловий будинок початку XX століття. У напівпідвальному приміщенні міститься ресторан «Wine & Meat».
У верхній частині вулиці, на розі з площею Святого Юра у липні 2003 року встановлено меморіальний знак, який інформує, що на цьому місці стояв будинок, де пройшли молоді роки українського актора Амвросія Бучми. Напівпрофіль молодого А. Бучми викарбуваний в бронзі на білому мармурі скульпторкою Теодозією Бриж. Архітектор Василь Каменщик надав таблиці, вищій за людину, стрункого силуету бронзової стилізованої могутньої стріли, що стримить в небо[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ а б У 73 аптеках міста мешканці можуть придбати гіпотензивні препарати за зниженими цінами (перелік аптек). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 86.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 18 квітня 2023.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 91.
- ↑ а б Вулиці Львова, 2017, с. 332.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 333.
- ↑ ВП «„3-я міська клінічна лікарня міста Львова“ КНП „Львівське ТМО 3“». 3mkl.lviv.ua. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ а б в Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Озаркевича, 4 — шпиталь ім. митрополита Андрея Шептицького. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // Діло. — 1935. — 10 квітня. — № 94 (13992). — С. 4.
- ↑ Бурачинський Т. Непопулярна справа народного здоровля! // Діло. — 1937. — 1 травня. — № 95 (14638). — С. 21—22.
- ↑ а б Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 278.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 91—92. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Озаркевича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 85, 86. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 43, 91, 116, 119, 120. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 332—333. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І., Масик Р. Від вулиці Гнатюка до Кульпарківської // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 254—282. — ISBN 978-617-629-077-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Озаркевича Є. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 1 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Історія шпиталю імені Митрополита А. Шептицького. old.spital.org.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
| ||||||||||||||
| ||||||||||