Віконт де Бражелон, або Десять років по тому — Вікіпедія

«Віконт де Бражелон, або Десять років по тому»
АвторАлександр Дюма
Назва мовою оригіналуLe Vicomte de Bragelonne ou Dix ans plus tard
КраїнаФранція
Мовафранцузька
СеріяD'Artagnan Romancesd
ТемаЗалізна маска
Жанрпригодницький роман і роман плаща і мечаd
Видано1847 - 1850 р.
Попередній твірДвадцять років по тому
У «Гутенберзі»2609

«Віко́нт де Бражело́н, або Десять років по тому» — останній роман французького письменника Александра Дюма з серії романів про пригоди мушкетерів. Цей роман виходив невеликими серіями з 1847 по 1850 роки і є найбільшим романом з трьох. Роман складається з 268 глав та трьох томів.

Герої трилогії продовжують свої пригоди між роками 1660 та 1673 під час правління молодого короля Людовика XIV. Дія роману відбувається у Франції і також в Англії, де д'Артаньян та Атос допомагають королю Карлу ІІ здобути трон Англії. Інший основний герой роману — син Атоса Рауль де Бражелон, який закохується у фаворитку короля. Історія їх кохання та події навколо арешту Ніколя Фуке займають провідне місце в романі. Тим часом Портос і Араміс знаходять нікому невідомого близнюка короля та замінюють його на справжнього короля. Ця частина роману вийшла також окремою книгою «Чоловік у залізній масці» і була неодноразово екранізована. Цей план провалився, коли Фуке з почуття обов'язку визволив короля і викрив змову. Портос і Араміс стали ворогами короля і мусили тікати від королівських військ. Намагаючись врятувати Араміса, Портос гине. Атос помирає від смутку через загибель свого сина в Африці. В кінці роману також гине д'Артаньян, якого перед самою смертю призначають маршалом Франції.

Джерела

[ред. | ред. код]