Галеші — Вікіпедія

Галеші (Galesh в пер. «Пастух великої худоби») — субетнос талишів. Живуть в гірських районах Мазендеран та південно-східних гірських районах провінції Ґілян в Ірані.[1]. Чисельність — 40 000 осіб. Ведуть напівкочовий спосіб життя.

Мова[ред. | ред. код]

Галеші Мазандарану розмовляють діалектом мазандаранської мови.[2] Галаші з Гіляна розмовляють гілянською мовою.

Традиції[ред. | ред. код]

Влітку галеші займаються землеробством, бджільництвом на високогір'ї. На зиму переміщуються в низини, для випасу худоби на полях осілого населення.

  • Традиційні ремесла
    • Виготовляють грубі вовняні тканини, в'яжуть. Ремісничу продукцію потім обмінюють на продукти землеробства осілого населення.
  • Традиційне житло
    • У теплу пору року живуть в кам'яних будинках, взимку створюють тимчасові житла.

Релігія[ред. | ред. код]

Більшість галешів — мусульмани-шиїти, але поширені й традиційні вірування.

Література[ред. | ред. код]

  • Решетов А. М. Галеші// Народи та релігії світу/Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Велика Російська Енциклопедія, 1998. С. 131.


  1. Yousefi, Saeedreza (2020). A Critical Review of the Chapter Five of The Languages and Linguistics of Western Asia: An Areal Perspective Entitled: “The Caspian Region and South Azerbaijan: Caspian and Tatic”. A Critical Review of The History of Translation in Iran.
  2. BORJIAN, HABIB (2008). The Last Galesh Herdsman: Ethno-Linguistic Materials from South Caspian Rainforests (англ.). Iranian Studies. с. 383.