Гексаграм — Вікіпедія

Гексаграм
Зображення
Гексаграм Константа II та Костянтина IV
Офіційний сайт
CMNS: Гексаграм у Вікісховищі
Гексаграм Константа II та Костянтина IV.

Гексаграм (грец. ἑξάγραμμα) — срібна монета Візантійської імперії, що вперше викарбована на початку VII століття і перебувала в обігу до 720 року.

Історія[ред. | ред. код]

У пізні часи Римської та ранні часи Візантійської імперій срібні монети зазвичай не використовувались (за деякими виключеннями). Причиною цього було велике коливання ціни срібла відносно золота. Однак під час війни з Персією, візантійський імператор Іраклій (610—641) наважився на карбування срібних монет для покриття затрат на війну. Матеріал для монет використано із конфіскованого у церков срібного посуду.

Монети названо за їх вагою — шість грамів (власне 6.84 грами) і можливо вартістю 1/12 золотого соліда. Монети також карбувались і пізніше за імператора Константа II (правив 641—668). Гексаграм карбували менше за Костянтина IV (668—685). Пізніше їх карбували лише за нагоди і для церемоній та останні гексаграми зустрічаються з часів Анастасія II (713—715). На їх заміну у 720 році імператор Лев III Ісавр випускає у обіг нову монету міліаресіон (відроджена назва міліарисія — монети що була в обігу у IV ст.).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grierson, Philip (1982), Byzantine coins, Taylor & Francis, ISBN 978-0-416713602, архів оригіналу за 22 вересня 2014, процитовано 3 лютого 2011
  • Grierson, Philip (1999), Byzantine coinage (PDF), Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-274-9, архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2010, процитовано 3 лютого 2011
  • Hendy, Michael F. (1985), Studies in the Byzantine Monetary Economy c.300–1450, Cambridge University Press, ISBN 0-521-24715-2
  • Kazhdan, Alexander, ред. (1991), Oxford Dictionary of Byzantium, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-504652-6