Долобський з'їзд — Вікіпедія

Долобський з'їзд — один із значних етапів у намаганнях давньоруських князів припинити чвари та об'єднати зусилля перед половецькою загрозою. Відбувся на початку 1103 року біля Долобського озера поблизу Києва.

На Долобському з'їзді князів Володимир Мономах красномовно змалював тодішнє життя русичів: виїде смерд в поле орати, а половець раптово на нього нападе, вб'є його, забере коня, вирушить у село і там розграбує селянські пожитки, спалить тік, забере в полон дружину смерда і його дітей.^[1]

Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів.

Долобський з'їзд 1103 року, як і блискуча перемога руського війська, стали визначальними факторами у зміцненні Київської Русі, в певному зближенні руських князів, консолідації державних сил, посиленні авторитету Володимира Мономаха.

Локалізація з'їзду[ред. | ред. код]

Долобське озеро біля якого відбувався з'їзд наймовірніше, одна з заток Труханового острова, що відділяла від нього найсхідніший півострів - сучасну північну частину острова Долобецький. Тому, найімовірншіе, з'їзд відбувся на Трухановому острові у Києві^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

• Любецький з'їзд 1097 р.
• Витечівський з'їзд 1100 р.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Літопис руський. К., 1989
• Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 2. К., 1992
• Толочко П. П.  Київ. Русь. К 1996. С. В. Євтушенко.

Література[ред. | ред. код]

• М. Ф. Котляр. Долобський з'їзд 1103 [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 440. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.