Експедиція «Тяжіння» — Вікіпедія

«Експедиція „Тяжіння“»
англ. Mission of Gravity
Жанр	фантастика
Форма	роман
Автор	Хол Клемент
Мова	англійська
Опубліковано	1953
Країна	США
Видавництво	Doubleday
Художник обкладинки	Joseph Mugnainid
Наступний твір	Star Lightd

«Експедиція „Тяжіння“» (англ. Mission of Gravity) — науково-фантастичний роман Хола Клемента, вперше опублікований 1953 року в журналі Astounding Science Fiction (квітень-липень). Також в червневому номері журналу було надруковано додаток до роману — стаття «Світ-дзига» (англ. Whirligig World), де автор детально описав фізичні особливості планети, на якій відбувається дія книги^[1]. Перша книжкова публікація вийшла в 1954 році. Роман номінувався на ретроспективну премію Х'юго за 1954 рік, на міжнародну премію з фантастики I. F. (1955), і тричі номінувався журналом «Локус» (1975, 1987, 1998) як найкращий роман^[2].

Художня постановка[ред. | ред. код]

Історія відбувається на планеті Месклин, яка швидко обертається та має форму стисненого сфероїда; тяжіння на поверхні Мескліна варіює від 700 g на полюсах до 3 g на екваторі. Історія розповідається від особи однієї з місцевих розумних форм життя (месклініти) на ім'я Барленнан і земного дослідника Чарлза Лекленда. Месклініти мають форму тіла як у гусені, щоб переносити величезну силу тяжіння і бояться навіть невеликої висоти (тому, що при силі тяжіння майже 700 g падіння навіть з крихітної висоти приводить до смерті).

Сюжет[ред. | ред. код]

Месклініт Барленнан — капітан торговельного судна Брі аборигенів, що вирушив в рамках торговельної місії до екватора. Історія починається з його вступу в контакт із Чарлзом Леклендом — дослідником з Землі, який насилу може пересуватися в скафандрі навіть в зоні екватора. Лекленд навчає месклінітів англійської мови та від імені дослідницької експедиції укладає угоду з командою Барленнана, щоб вони допомогли отримати дані з наукового зонда, який був відправлений до одного з полюсів планети для вивчення властивостей величезної гравітації, та не зміг злетіти. В обмін на допомогу, люди з дослідницької місії зобов'язуються надавати метеорологічні дані про суворі погодні умови на шляху до зонда. Зв'язок підтримується за допомогою радіопристроїв сконструйованих для роботи в умовах підвищеної гравітації, які сприймаються месклінітами як магія.

На шляху до полюса корабель зустрічає і долає різні перешкоди, з деякими з яких люди допомагають впоратися завдяки кращому розумінню наукових принципів, а деякі Барленнану та його команді доводиться долати власними силами. Їх намагаються захопити різноманітні форми життя схожі на месклінітів, які краще пристосувалися до частини планети з меншою силою тяжіння та розробили метальну зброю та планери. Поступово, крок за кроком, з допомогою людей месклініти знаходять шлях до втечі.

Барленнан незадоволений відповідями людей, коли йому здається, що вони хочуть приховати від нього наукове знання, і коли експедиція нарешті досягає зонду, він інформує людей, що хоче укласти нову угоду. У своєму монолозі Барленнан розповідає людям, що справжньою метою його подорожі також було здобути знання, і що відповідно до нової угоди люди повинні навчати месклінітів знанням, які вони здобудуть з зонда. Чарлз Лекленд, який знає Барленнана найкраще, заперечує, що для того, щоб зрозуміти дані з зонда, найкращі вчені Землі витрачають більшу частину свого життя, і для людей з дослідницької місії немає можливості виконати таку умову тому, що у месклінітів немає базових наукових знань. На що Барленнан відповідає, що під час подорожі він завдяки порадам людей зрозумів що таке наука, і розуміючи, що всіх знань месклініти не зможуть отримати, нова угода буде містити навчання месклінітів основам науки.

У романі розповідається про те, як місцеві умови впливають на погоду, геологію та атмосферу морів і полюса, а також розповідає, як жителі Мескліна долають свій страх перед гравітацією, навчаючись дивитися на неї з наукової точки зору. Зрештою команді Брі вдається прилаштувати повітряну кулю до корабля і відправити його в першу повітряну подорож над полюсом.

Відгуки та відзнаки[ред. | ред. код]

Редактори Ентоні Бучер і Дж. Френсіс Маккомас оцінили роман як «компактний та цілісний, з великою кількістю цікавих пригод» і схарактеризували його як «чудовий зразок наукової фантастики, виконаний в найкращій манері з можливих»^[3].

Найавторитетнішим шотландським критиком-фантастикознавцем Дейвідом Прінґлом роман включено до переліку 100 найкращих англомовних науково-фантастичних романів за період з 1949 по 1984 рік^[4].

Історія публікацій[ред. | ред. код]

У 1972 році скорочений переклад роману був вперше виданий в СРСР видавництвом «Світ». Перекладав його відомий письменник-фантаст А. Стругацький під псевдонімом С. Бережков. Роман неодноразово перевидавався в тому ж перекладі з початку 1990-х років. Сумарний тираж російськомовних видань — понад 750 тис. примірників (без урахування першої публікації, де наклад не вказаний).

Посилання[ред. | ред. код]

• Твори Хол Клемента. www.lib.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.

Примітки[ред. | ред. код]