Емілія-Романья — Вікіпедія

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Емілія-Романья
—
Герб	Прапор
	Регіон Італії
Адм. центр	Болонья
Найбільше місто	Болонья
Країна	Італія
Провінції	Болонья,; Феррара,; Форлі-Чезена,; Модена,; Парма,; П'яченца,; Равенна,; Реджо-Емілія,; Ріміні
	Венето, Ломбардія, П'ємонт, Лігурія, Тоскана, Марке ?
Комуни	348
Офіційна мова	італійська
Населення
- повне	4 446 583 (6)
- густота	198 осіб/км² (7)
Етнікон	—
- повна	22 453 км² (5)
- ширина	280 км
- довжина	150 км
Висота
- середня	211 м
- максимальна	1799 м; (гора Магіораска)
- мінімальна	211 м
Часовий пояс	UTC+1 (взимку),; UTC+2 (влітку)
ВВП	144.3 млрд. євро (3)
- на душу населення	32 531 євро
Президент	Стефано Боначінні (демократи); з 23.11.2014
Вебсайт	www.regione.emilia-romagna.it
- ISO 3166-2	IT-45
- NUTS	ITD5
- ISTAT	08
	Файл:—
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Емілія-Романья

Емілія-Романья (італ. Emilia-Romagna) — регіон Італії. Розташований на півночі країни. містить дві історичні області, Емілію та Романью. Формує грубий трикутник, зв'язаний на Сході — Адріатичним Морем, на Півночі — річкою По, а на Півдні — Апеннінами.

З 4 187 мешканців на 22 123 км², за даними перепису населення 2006 року, це — густонаселений регіон. Емілія-Романья — один з найбагатших регіонів Італії, і його кухня одна з найвідоміших в Італії.

Емілія-Романья поділена на провінції: Болонья, Феррара, Форлі-Чезена, Модена, Парма, П'яченца, Равенна, Реджо Емілія та Ріміні.

Сільське господарство — найголовніша господарська діяльність: злаки, картопля, маїс, помідори і ріпчаста цибуля — основні, разом із фруктами і виноградом для виробництва вина (з якого найзнаменитіші — можливо Lambrusco, Sangiovese і Albana). Активно розводиться рогата худоба і свині.

Промисловість в області також високорозвинена, особливо живильна, передусім сконцентрована у Пармі і Болоньї, механічна і ручна (наприклад, Ferrari, Ducati, Lamborghini, Maserati), а також туризм, особливо уздовж Адріатичної берегової лінії.

Головне місто — Болонья, історичний і культурний центр національної важливості. До інших важливих міст входять Парма, П'яченца, Реджо-нель-Емілія, Модена, Ріміні, Феррара, Форлі, Чезена, Равенна та Маранелло.

Регіон також характеризують унікальними економічними відносинами: економіка Емілії-Романья значною мірою заснована на десятках тисяч кооперативів. В області, 75 % населення належать до якогось кооперативу. Природу економіки області вважають відповідальною за високий рівень життя, котрим володіють її жителі.

Назва[ред. | ред. код]

Коріння імені Емілія-Романья сягає Стародавніх Римських часів цих земель. Емілія посилається до Via Aemilia, важливий Латинський шлях, що сполучає Рим з північною частиною Італії. Романья — скорочення від Romnia; коли Равенна була столицею Італійської частини Візантійської Імперії, Ломбарди розширили офіційне ім'я Імперії до земель навколо Равенни.

Політичні настрої[ред. | ред. код]

Політично, Емілія-Романья — твердиня лівих політичних ідеологій, не зважаючи на існування однієї з найбагатших частин Італії. Деякі вважають, що це через сильну традицію анти-клерикалізму, що датується 19-м сторіччям, коли частина області, що належить до Папських Держав (здебільшого Романья та Болонья, в Емілії були дві незалежні держави). На виборах у квітні 2006, жителі області віддали 60 % своїх голосів лівій коаліції Романо Проді.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення Емілія-Романья переважно Італійське, однак, у ній проживає 257 000 представників інших національностей, серед них:

Італійці: 3,930,000 або 93.8 %
Марокканці: 39,946 або 1.0 %
Албанці: 28,870 або 0.7 %
Тунісці: 13,800 або 0.3 %
Румуни: 10,848 або 0.2 %

Мова[ред. | ред. код]

Докладніше: Емільяно-романьйольська мова

Окрім стандартної італійської мови, в регіоні поширена емільяно-романьйольська мова, що поділяється на дві близькоспорідненні мови (діалекти), емільянську та романьйольську. Це романські мови (діалекти), якими розмовляють в Емілія-Романьї, на півночі Марке та прилеглих областях, таких як частини провінцій Масса-Каррара (регіон Тоскана), Мантуя і Павія (обидві в Ломбардії), Ровіго (регіон Венето) та в Сан-Марино. Умовний кордон між поширенням емільянської та романьйольської мов проходить по річці Сілларо поблизу міста Кастель-Сан-П'єтро-Терме. Група емільяно-романьйольських мов, включно з болонським та іншими діалектами, належить до північноіталійської групи романських мов (разом із п'ємонтською, ломбардійською, лігурійською, венеційською), а потім до ширшої групи західних романських мов (включно із французькою, окситанською та каталанською). Довідник з мов світу Ethnologue та Червона книга мов, що перебувають під загрозою зникнення (ЮНЕСКО), відокремлюють емільяно-романьйольські мови від італійської, вважаючи їх мовами національних меншин.