Йон Тоту — Вікіпедія

Йон Тоту рум. Ioan Totu
Міністр закордонних справ Румунії
26 серпня 1986 — 2 листопада 1989
Попередник:	Іліє Ведува
Спадкоємець:	Йон Стоян
Народження:	14 травня 1931(1931-05-14) Валя Маре, Румунія
Смерть:	21 квітня 1992(1992-04-21) (60 років) Бухарест
Країна:	Румунія
Партія:	Румунська комуністична партія

Йон Тоту (рум. Ioan Totu; 14 травня 1931, Валя Маре, Румунія — 21 квітня 1992, Бухарест,) — комуністичний функціонер Румунії; Віце-прем'єр-міністр Румунії 1982—1985, Міністр закордонних справ Румунії 1986-1989 в уряді Ніколае Чаушеску. Короткий час очолював Держплан.

Життя і політична кар'єра[ред. | ред. код]

Тоту був професійним економістом, членом Політбюро режиму Н. Чаушеску. Після того, як замінив на посту міністра закордонних справ Іліе Ведуву, відновив дипломатичні відносини з Ізраїлем та почав відігравати помітну роль у врегулюванні близько-східного конфлікту.

Після відставки з поста міністра, короткий час очолював Комітет державного планування. Після революції 1989 заарештований. Утримувався у військовій тюрмі, засуджений на 5 років ув'язнення, але покінчив життя самогубством.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

Джерела[ред. | ред. код]

• Sinucidere sau asasinat politic?^{[недоступне посилання]}, 9 decembrie 2010, Cristina Diac, Jurnalul Național
• Iosef Govrin: «Israeli-Romanian relations at the end of the Ceasescu era: As seen by Israeli's Ambassador to Romania 1985—1989» — Google Books http://books.google.ro/books?id=a3nsAgAAQBAJ&dq=israeli-romanian+relations&hl=ro&source=gbs_navlinks_s [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• http://www.c-span.org/video/?9290-1/romanian-foreign-minister-un [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво C-SPAN Нормативний контроль Freebase: /m/0crh9tr

п о р Міністри закордонних справ Румунії Об'єднане князівство Волощини і Молдови Апостол Арсаке (1862) Александру Кантакузіно (1862) Йоан Ґріґоре Ґіка (1862—1863) Ніколае Росетті-Беленеску (1863—1865) Александру Пападопол-Калімах (1865—1866) Йон Ґіка (1866) Петре Мавроґені (1866) Джордже Барбу Штірбей (1866—1867) Штефан Ґолеску (1867) Александру Теріачіу (1867) Штефан Ґолеску (1867—1868) Ніколае Ґолеску (1868) Димітріе Ґіка (1868—1869) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1869—1870) Александру Ґолеску (1870) Петре Карп (1870) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1870—1871) Ґеорґе Костафору (1871—1873) Васіле Боереску (1873—1876) Димітріе Корня (1876) Михаїл Коґельничану (1876) Ніколае Іонеску (1876—1877) Михаїл Коґельничану (1877—1878) Іон Кемпінеану[en] (1878—1879) Васіле Боереску (1879—1881) Румунське королівство Думітру Бретіану (1881) Евґеніу Стетеску (1881) Димітріе Стурдза (1881—1885) Іон Кемпінеану[en] (1885) Йон Братіану (1885) Михаїл Ферекиде (1885—1888) Петре Карп (1889) Александру Лаговарі (1889—1891) Константін Есарку[en] (1891) Александру Лаговарі (1891—1895) Димітріе Стурдза (1895—1896) Константин Стоїцеску (1896—1897) Димітріе Стурдза (1897—1899) Йон Лаговарі (1899—1900) Александру Марґіломан (1900—1901) Димітріе Стурдза (1901—1902) Йонел Братіану (1902—1904) Якоб Лаговарі (1904—1907) Йон Лаговарі (1907) Димітріе Стурдза (1907—1908) Йонел Братіану (1908—1909) Александру Джувара (1909—1910) Титу Майореску (1910—1913) Еманоїл Порумбару (1914—1916) Йонел Братіану (1916—1918) Александру Авереску (1918) Константин Аріон (1918) Константін Коанде (1918) Йонел Братіану (1918—1919) Артур Вейтояну (1919) Ніколае Мішу (1919) Александру Вайда-Воєвод (1919—1920) Штефан Чічо Поп (1920) Дуіліу Замфіреску (1920) Таке Іонеску (1920—1921) Ґеорґе Деруссі (1921—1922) Йон Ґеорґе Дука (1922—1926) Йон Мітілінеу (1926—1927) Барбу Штірбей (1927) Йонел Братіану (1927) Ніколае Тітулеску (1927—1928) Ґеорґе Міронеску (1928—1930) Йон Міхалаке (1930—1931) Константін Арджетояну (1931—1932) Димітріе Ґіка (1931—1932) Александру Вайда-Воєвод (1932) Ніколае Тітулеску (1932—1934) Ґеорґе Тетереску (1934) Ніколае Тітулеску (1934—1936) Віктор Антонеску (1936—1937) Істрате Мікеску (1937—1938) Ґеорґе Тетереску (1938) Ніколае Петреску-Комнен (1938—1939) Ґриґоре Ґафенку (1939—1940) Михаїл Манойлеску (1940) Михаїл Р. Стурдза (1940—1941) Іон Антонеску (1941—1943) Міхай Антонеску (1943—1944) Грігоре Ніколеску-Бузешті (1944) Константин Вішояну (1944—1945) Ґеорґе Тетереску (1945—1947) Соціалістична Республіка Румунія Анна Паукер (1947—1952) Симіон Буґічі (1952—1955) Ґриґоре Преотяса (1955—1957) Іон Георге Маурер (1957—1958) Аврам Буначіу (1958—1961) Корнеліу Менеску (1961—1972) Джордже Маковеску (1972—1978) Штефан Андрей (1978—1985) Іліє Ведува (1985—1986) Йон Тоту (1986—1989) Йон Стоян (1989) Румунія (1989—…) Серджіу Челак (1989—1990) Адріан Нестасе (1990—1992) Теодор Мелешкану (1992—1996) Адріан Северин (1996—1997) Андрей Плешу (1997—1999) Петре Роман (1999—2000) Мірче Дан Джоане (2000—2004) Міхай Резван Унгуряну (2004—2007) Келін Попеску-Терічану (2007) Адріан Міхай Чорояну (2007—2008) Лазер Коменеску (2008) Крістіан Дяконеску (2008—2009) Кетелін Предою (2009) Теодор Баконскі (2009—2012) Крістіан Дяконеску (2012) Андрей Марга (2012) Тітус Корлецян (2012—2014) Теодор Мелешкану (2014) Богдан Ауреску (2014—2015) Лазер Коменеску (2015—2017) Теодор Мелешкану (2017—2019) Рамона Менеску[en] (2019) Богдан Ауреску (2019—2023) Лумініца Одобеску (2023—)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.