Константин Аріон — Вікіпедія

Константин Аріон
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Румунії
5 березня 1918 — 23 жовтня 1918
Попередник: Александру Авереску
Наступник: Константін Коанде
Прапор
Прапор
Міністр внутрішніх справ Румунії
28 березня 1912 — 14 жовтня 1912
Попередник: Александру Марґіломан
Наступник: Таке Іонеску
Прапор
Прапор
Міністр релігії і народної освіти
7 липня 1900 — 13 лютого 1901
Попередник: Константин Істраті
Наступник: Спіру Харет
29 грудня 1910 — 14 жовтня 1912
Попередник: Спіру Харет
Наступник: Константин Дісеску
Прапор
Прапор
Міністр сільського господарства Румунії
5 квітня 1913 — 31 грудня 1913
Попередник: Йон Лаговарі
Наступник: Александру Константінеску
 
Народження: 18 червня 1855(1855-06-18)
Бухарест, Румунія
Смерть: 27 червня 1923(1923-06-27) (68 років)
Бухарест, Румунія
Країна: Румунія
Освіта: Паризький університет і Інститут політичних досліджень
Партія: Національна ліберальна партія (Румунія)
Нагороди:
орден Зірки Румунії

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Константин Аріон (рум. Constantin C. Arion; 18 червня 1855, Бухарест — 27 червня 1923, Бухарест) — румунський політик, міністр релігії і народної освіти протягом двох термінів, міністр сільського господарства, міністр внутрішніх справ. Його кар'єра досягла свого піку 1918, коли Аріон обіймав посаду міністра закордонних справ.

Біографія[ред. | ред. код]

Аріон (в центрі) та румунські журналісти

Народився 18 червня 1855 в Бухаресті. Пішов по стопах свого батька, отримавши вищу освіту в галузі права в Університеті Парижа (Кандидат наук в 1876). Після повернення до Румунії, займав посаду секретаря в міністерстві закордонних справ, але в 1881 звільнився, щоб розпочати юридичну практику.

Працював в Бухарестському університеті, де читав лекції з права. 1913 став редактором наукового журналу «Revista Critica де Drept, Legislaţie şi Jurisprudenţă» («Критичний огляд права, законодавства і судової практики»).

Аріон також був меценатом і філантропом.

Джерела[ред. | ред. код]