Ніколае Петреску-Комнен — Вікіпедія

Ніколае Петреску-Комнен рум. Nicolae Petrescu-Comnen
Міністр закордонних справ Румунії
30 березня 1938 — 20 грудня 1938
Народження:	24 серпня 1881(1881-08-24) Бухарест
Смерть:	8 грудня 1958(1958-12-08) (77 років) Флоренція, Італія
Країна:	Румунія
Освіта:	Паризький університет і Бухарестський університет
Партія:	Національна ліберальна партія (Румунія)
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Ніколае Петреску-Комнен (рум. Nicolae Petrescu-Comnen; *24 серпня 1881, Бухарест — †8 грудня 1958, Флоренція, Італія) — румунський юрист, дипломат, професор, журналіст, політик, міністр закордонних справ Румунії (1938).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 серпня 1881 в Бухаресті.

З 1902 працював адвокатом, незабаром стає суддею (до 1914), потім державним прокурором і професором промислової економіки і права на юридичному факультеті Бухарестського університету.

У 1938 призначений державним секретарем Міністерства закордонних справ (17 лютого-30 березня 1938), а потім міністром закордонних справ (30 березня — 20 грудня 1938). Протягом 1938-1940 займався дипломатичною діяльністю.

Після того, як генерал Йон Антонеску став прем'єр-міністром Румунії Петреску-Комнен був звільнений. Невдовзі переїхав до Флоренції, де і помер 8 грудня 1958.

Твори[ред. | ред. код]

• Etudes sur les origines de la Magistrature Roumaine, (1902)
• Etudes sur la conditions des Israélites en Roumaine, Paris, Pedone,1905
• Câteva considerațiuni asupra socialismului, (1909)
• Studiu asupra intervențiunii statului între capital și muncă, București, Göbl, 1910
• Notes sur la guerre roumaine, Paris, Payot, 1917
• Statutul internațional al României și devenirea ei istorică (1933)
• Dreptul la viață al națiunilor mici (1944)

Також він опублікував ряд статей у французьких і швейцарських ЗМІ.

Джерела[ред. | ред. код]

• Stan Stoica — Dicționar biografic de istorie a României (Ed. Meronia, București, 2008)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Міністри закордонних справ Румунії Об'єднане князівство Волощини і Молдови Апостол Арсаке (1862) Александру Кантакузіно (1862) Йоан Ґріґоре Ґіка (1862—1863) Ніколае Росетті-Беленеску (1863—1865) Александру Пападопол-Калімах (1865—1866) Йон Ґіка (1866) Петре Мавроґені (1866) Джордже Барбу Штірбей (1866—1867) Штефан Ґолеску (1867) Александру Теріачіу (1867) Штефан Ґолеску (1867—1868) Ніколае Ґолеску (1868) Димітріе Ґіка (1868—1869) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1869—1870) Александру Ґолеску (1870) Петре Карп (1870) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1870—1871) Ґеорґе Костафору (1871—1873) Васіле Боереску (1873—1876) Димітріе Корня (1876) Михаїл Коґельничану (1876) Ніколае Іонеску (1876—1877) Михаїл Коґельничану (1877—1878) Іон Кемпінеану[en] (1878—1879) Васіле Боереску (1879—1881) Румунське королівство Думітру Бретіану (1881) Евґеніу Стетеску (1881) Димітріе Стурдза (1881—1885) Іон Кемпінеану[en] (1885) Йон Братіану (1885) Михаїл Ферекиде (1885—1888) Петре Карп (1889) Александру Лаговарі (1889—1891) Константін Есарку[en] (1891) Александру Лаговарі (1891—1895) Димітріе Стурдза (1895—1896) Константин Стоїцеску (1896—1897) Димітріе Стурдза (1897—1899) Йон Лаговарі (1899—1900) Александру Марґіломан (1900—1901) Димітріе Стурдза (1901—1902) Йонел Братіану (1902—1904) Якоб Лаговарі (1904—1907) Йон Лаговарі (1907) Димітріе Стурдза (1907—1908) Йонел Братіану (1908—1909) Александру Джувара (1909—1910) Титу Майореску (1910—1913) Еманоїл Порумбару (1914—1916) Йонел Братіану (1916—1918) Александру Авереску (1918) Константин Аріон (1918) Константін Коанде (1918) Йонел Братіану (1918—1919) Артур Вейтояну (1919) Ніколае Мішу (1919) Александру Вайда-Воєвод (1919—1920) Штефан Чічо Поп (1920) Дуіліу Замфіреску (1920) Таке Іонеску (1920—1921) Ґеорґе Деруссі (1921—1922) Йон Ґеорґе Дука (1922—1926) Йон Мітілінеу (1926—1927) Барбу Штірбей (1927) Йонел Братіану (1927) Ніколае Тітулеску (1927—1928) Ґеорґе Міронеску (1928—1930) Йон Міхалаке (1930—1931) Константін Арджетояну (1931—1932) Димітріе Ґіка (1931—1932) Александру Вайда-Воєвод (1932) Ніколае Тітулеску (1932—1934) Ґеорґе Тетереску (1934) Ніколае Тітулеску (1934—1936) Віктор Антонеску (1936—1937) Істрате Мікеску (1937—1938) Ґеорґе Тетереску (1938) Ніколае Петреску-Комнен (1938—1939) Ґриґоре Ґафенку (1939—1940) Михаїл Манойлеску (1940) Михаїл Р. Стурдза (1940—1941) Іон Антонеску (1941—1943) Міхай Антонеску (1943—1944) Грігоре Ніколеску-Бузешті (1944) Константин Вішояну (1944—1945) Ґеорґе Тетереску (1945—1947) Соціалістична Республіка Румунія Анна Паукер (1947—1952) Симіон Буґічі (1952—1955) Ґриґоре Преотяса (1955—1957) Іон Георге Маурер (1957—1958) Аврам Буначіу (1958—1961) Корнеліу Менеску (1961—1972) Джордже Маковеску (1972—1978) Штефан Андрей (1978—1985) Іліє Ведува (1985—1986) Йон Тоту (1986—1989) Йон Стоян (1989) Румунія (1989—…) Серджіу Челак (1989—1990) Адріан Нестасе (1990—1992) Теодор Мелешкану (1992—1996) Адріан Северин (1996—1997) Андрей Плешу (1997—1999) Петре Роман (1999—2000) Мірче Дан Джоане (2000—2004) Міхай Резван Унгуряну (2004—2007) Келін Попеску-Терічану (2007) Адріан Міхай Чорояну (2007—2008) Лазер Коменеску (2008) Крістіан Дяконеску (2008—2009) Кетелін Предою (2009) Теодор Баконскі (2009—2012) Крістіан Дяконеску (2012) Андрей Марга (2012) Тітус Корлецян (2012—2014) Теодор Мелешкану (2014) Богдан Ауреску (2014—2015) Лазер Коменеску (2015—2017) Теодор Мелешкану (2017—2019) Рамона Менеску[en] (2019) Богдан Ауреску (2019—2023) Лумініца Одобеску (2023—)

Література та бібліографія Open Library · Provenio · Provenio Тематичні сайти SNAC · Дипломатичні документи Швейцарії Довідкові видання Deutsche Biographie · SNAC Нормативний контроль BAV: ADV11090393 · BIBSYS: 1023234 · BNE: XX5061522 · BNF: 16203885g · Freebase: /m/0272m8n · GND: 120003465 · ISNI: 0000000121031955 · J9U: 987007463625505171 · LCCN: n50010659 · MAK: 9810594660805606 · NKC: xx0236175 · NLI: 000402162 · NTA: 128632380 · NUKAT: n2005143503 · PTBNP: 167983 · SHARE: 72594 · SUDOC: 05717525X · VcBA: 495/36769 · VIAF: 95249187 · WorldCat: lccn-n50010659