Килик — Вікіпедія

Килик
Зображення
CMNS: Килик у Вікісховищі
Лаконський чорнофігурний килик

Ки́лик[1][2], або кі́лік[3][4] (грец. κύλιξ, род. відм. κύλῐκος — кубок, чаша[4]), — давньогрецька широка посудина, найуживаніший різновид посудини для пиття води. Килик мав легку коротку ніжку або зовсім її не мав, більш-менш плаский корпус і пару ручок. Великий килик, у якому ніжка замінювалась низькою підставкою, був відомий під назвою «лепаста» (λεπαστή)[5].

Килики виготовляли переважно з глини, а також з металу. Керамічні килики часто оздоблювали розписом. Килики знаходять при археолігних розкопках давньогрецьких поселень, зокрема й на території України.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Kylix — інтегроване середовище розробки для платформи Linux, назване на честь килика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шестопал Р. Д. (відп. ред.). Словник-довідник з культурології.: Навчальний посібник [Архівовано 29 Березня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Археологія та антропологія. [Архівовано 29 Березня 2017 у Wayback Machine.] — Інститут народознавства (Національна академія наук України), Ін-т народознавства НАН України, 1999—603 стор.
  3. Ю. І. Козуб. Некрополь Ольвії V—IV ст. до н. е. [Архівовано 29 Березня 2017 у Wayback Machine.]. — К.: Наукова думка, 1974
  4. а б в Кілік. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Ваза, вид сосуда // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)