Марк Ламброн — Вікіпедія

Марк Ламброн
Народився 4 лютого 1957(1957-02-04)[1][2][3] (67 років)
6th arrondissement of Lyond, Ліон[3]
Країна  Франція
Діяльність письменник, посадова особа, літературний критик, журналіст
Alma mater Національна школа адміністрації, Вища нормальна школа, Інститут політичних досліджень, Університет Париж IV, Ліцей Генріха IV і Ліцей дю Паркd
Заклад Державна рада
Мова творів французька
Magnum opus Q3205821? і Q3204056?
Членство Французька академія
У шлюбі з Sophie Missoffed[4]
Діти Juliette Lambrond[5]
Нагороди
CMNS: Марк Ламброн у Вікісховищі

Марк Ламброн (фр. Marc Lambron ; 4 лютого 1957, Ліон) — французький письменник, літературний критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Вищу нормальну школу, отримав ступінь агресії з філології. В 1980 році закінчив університет Париж IV Сорбонна, в 1982 році — паризький Інститут політичних досліджень, а в 1985 році — Національну школу адміністрації[6].

Автор кількох романів, дія яких відбувається в Америці 1920-х (L'œil du silence, 1993), у вішистській Франції (1941, Grasset 1997) або в 1960-і роки (Etrangers dans la nuit, Grasset 2001, Les menteurs, Grasset 2004). В 1986 році почав публікувати літературну хроніку епохи «Бальний записник» (Carnet de Bal), написав два біографічні есе — про Сеголен Руаяль (Mignonne, allons voir si la rose, 2006) і Ніколя Саркозі (Eh bien[7] maintenant, 20[7].

Перший роман Ламброна «Мадридська імпровізація» (L'Impromptu de Madrid) був удостоєний премії Де маго, а роман «Погляд мовчання» (L'Œil du silence) — премії "Феміна "[8]. 2006 року роман Une saison sur la terre отримав премію[fr] Моріса Женевуа, засновану містом Гарш[9].

З 1988 року Ламброн працював у Державній раді Франції на посаді рекетмейстера (maître des requêtes), 2006 року обраний повноправним членом Ради[10].

2014 року обраний членом Французької академії, де зайняв крісло 38 після смерті в 2013 році лауреата Нобелівської премії з медицини Франсуа Жакоба[11].

Книги[ред. | ред. код]

  • Мадридська імпровізація / L'Impromptu de Madrid, Flammarion, 1988.
  • La Nuit des masques, Flammarion, 1990.
  • Бальний записник / Carnet de bal, Gallimard, 1992.
  • Погляд мовчання / L'Œil du silence, Flammarion, 1993.
  • 1941, Grasset, 1997.
  • Незнайомці вночі / Étrangers dans la nuit, Grasset, 2001.
  • Carnet de bal: chroniques 2, Grasset, 2002.
  • Ошуканці / Les Menteurs, Grasset, 2004.
  • Une saison sur la terre, Grasset, 2006.
  • Mignonne, allons voir si la rose, Grasset, 2006.
  • Eh bien, dansez maintenant…, Grasset, 2008.
  • Théorie du chiffon: sotie, Grasset, 2010.
  • Carnet de bal: chroniques 3, Grasset, 2011.
  • Nus vénitiens, sur des photographies de Lucien Clergue, Seghers, 2012.
  • Tu n'as pas tellement changé, Grasset, 2014.
  • У співавторстві з Жаном-Філіппом Дюма, "Скарби набережної д'Орсе " / Avec Jean-Philippe Dumas, Trésors du Quai d'Orsay, Flammarion, 2014.
  • Сорок років / Quarante ans, Grasset, 2017.
  • Discours de réception à l'Académie française et réponse de M. Erik Orsenna, Grasset, 2017.
  • Життя та смерть Майкла Джексона / Vie et mort de Michael Jackson, 2018, Cartels-RMN.
  • Carnet de bal: chroniques 4, Grasset, 2019.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  3. ↑ а б Lyon Municipal Archives — 1320.
  4. ↑ https://mediatheque.sainthilairederiez.fr/node/268883
  5. ↑ https://gw.geneanet.org/wikifrat?lang=fr&n=lambron&oc=0&p=juliette
  6. ↑ Marc Lambron (фр.). babelio.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  7. ↑ а б Marc Lambron (фр.). France Inter. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  8. ↑ Marc Lambron (фр.). livredepoche.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  9. ↑ Le troisième marché inauguré ce midi Tout savoir sur la ZAC centre-ville et l'Anru Les coureurs de tous âges attendus à la Robinsonnaise Marc Lambron reçoit le prix Maurice Genevoix Une séance cinéma en cadeau de bienvenue (фр.). Le Parisien. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  10. ↑ Marc Lambron (фр.). Les Echos. 26 березня 2006. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  11. ↑ L'écrivain Marc Lambron élu à l'Académie française (фр.). Le Point. 28 червня 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2020.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Ламброн&oldid=39329253