Маріупольський трамвай — Вікіпедія

Маріупольський трамвай

К-1 № 302, к/ст. «Міська лікарня № 2»
Опис
Країна Україна Україна
Місто Маріуполь
Дата відкриття 1 травня 1933 (90 років)
Дата закриття 28.06.2023 (через війну)
Оператор КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»
Вартість проїзду 9,00 1 серпня 2021)
Сайт mariupol-tramvaj.org.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів всі закриті (росіянами)
Довжина маршрутів всі зруйновані (росіянами)
Рухомий склад
Кількість вагонів 96 (станом на 01.01.2019)[1]
Основні типи рухомого складу Tatra T3SUCS, Tatra T3A, Tatra T3SU, К-1, К-1М, КТМ-5, 71-153 (ЛМ-2008)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

CMNS: Маріупольський трамвай у Вікісховищі

Маріу́польський трамва́й — знищена трамвайна мережа російськими окупантами в місті Маріуполь. Трамвайна мережа діяла в Маріуполі з 1 травня 1933 року. До російського вторгнення в Україну загальна довжина трамвайних колій складала 116 км і обслуговувала 8 регулярних та 4 пікових маршрути.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше питання про будівництво трамвая в Маріуполі постало 1904 року. Понад два десятиріччя про ідею пуску електричного трамваю інколи згадували, але безрезультатно. Лише у 1925 році маріупольські робітники в наказах депутатам міської ради стали говорити про необхідність будівництва трамвайної лінії, щоб з'єднати місто з заводом.

1 вересня 1931 року спільним рішенням міського партійного комітету та міської ради була створена контора трамвайного будівництва. Очолював її Шер, потім Руманов. Міська газета «Приазовський пролетар» часто писала про хід робіт: труднощі з будівельними матеріалами, нестачу некваліфікованої робочої сили, суботники. Значну матеріальну допомогу для своєчасного завершення будівництва електричного трамваю і організацію суботників надали працівники заводу імені Ілліча та чотирьох будівельних колон.

За два дні до першого рейсу маріупольського трамвая 29 квітня 1933 року міська рада ухвалила «Обов'язкову постанову про правила трамвайного руху і користування населенням трамваєм», за підписами голови міської ради Ястржембського та секретаря Аріхбаєв.

Деякі витяги з правил були такими:

  • Посадка і висадка пасажирів дозволялася тільки на зупинках.
  • Входили у вагон із задньої площадки, а виходили через передню.
  • Правом входу через передню площадку користувалися тільки члени уряду за своїми особистими картками (так записано в постанові), командний склад міліції у форменому одязі, пожежні в бойовій формі, старші агенти експлуатації трамваїв, інваліди на протезах, вагітні жінки, що мають медичне свідоцтво і жінки з немовлятами.
  • Безквитковим вважався той пасажир, який не придбав квиток після оголошення кондуктора: «Чи у всіх є квитки?». Розмір штрафу за безквитковий проїзд дорівнював 1 карбованцю.
  • Перелік громадян, які мали право на безкоштовний проїзд: червоні партизани, громадяни, які отримують особливу персональну пенсію (за пред'явлення книжки Наркомату соціального забезпечення та його місцевих органів), керівний склад міліції у форменому одязі, пожежні в бойовій формі, члени міської ради, громадяни, які мають відповідний дозвіл і діти віком до 5 років.
  • Пасажирам заборонялося торкатися механізму, що приводить у рух мотори, гальма, сигнали, плювати, смітити і курити у вагонах, ставати на сидіння, відкривати і закривати вікна без дозволу кондуктора.
  • Для проїзду в трамваї не допускали неохайно одягнених і нетверезих осіб, також таких, що роблять безлад.
  • Заборонялося провозити в трамваї птахів і тварин, крім мисливських та ОСОАВІАХІМовських собак в намордниках і з повідцями.
  • Ходіння або їзда між двома коліями трамвайної лінії не допускалися, а переходити або переїжджати через колію можна було тільки на перехрестях вулиць, але не ближче, ніж за 50 метрів від вагонів, які прямують до перехрестя.
  • При наближенні трамвая всі види транспорту зупиняються і пропускають його. А от сам трамвай повинен поступатися дорогою тільки пожежній команді і кареті швидкої медичної допомоги.

Перший трамвай лінією Гавань Шмідта — вулиця Франка пройшов 1 травня 1933 року. Перед першим рейсом відбувся урочистий мітинг з розрізанням червоної стрічки. Перший вагон був прикрашений прапорцями та стрічками з написом «Перший трамвай».

2 березня 2022 року трамвайний рух призупинено через бойові дії з російськими окупантами. В ході боїв інфраструктура міста зазнала значних руйнувань.

У Маріуполі російські окупанти знищили весь громадський транспорт — приблизно 90 % не підлягає ремонту. На відновлення потрібні сотні мільйонів інвестицій та до трьох років робіт[2].

Маршрути[ред. | ред. код]

З 27 березня 2017 року трамвайний рух до Аглофабрики було припинено, а трамвайне полотно підлягало демонтажу. Маршрути трамваїв № 9 та 11 прямували до к/ст «Енергодільниця», а маршрут № 7 — до к/ст «Стан 1700».

1 грудня 2018 року відбулася зміна схеми маршруту № 3 — маршрут продовжений до Лівобережного району (розвертався за годинниковою стрілкою), та запроваджений маршрут № 4 «Міськлікарня № 2 — Лівобережний район» (розвертався проти годинникової стрілки) й залишений маршрут № 3А (колишній маршрут № 3) «Міськлікарня № 2 — Комбінат Азовсталь» (здійснював пару рейсів у вечірній час для розвезення працівників комбінату). Так само відбулися зміни в розкладах трамвайних маршрутів № 5, 6, 9, 11 та скасований маршрут № 15.

   Діючі маршрути до бойових дій (2022)
   Скасовані маршрути
Початковий пункт Кінцевий пункт Примітки
1 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Енергодільниця
(Кальміуський район)
З 1 листопада 2018 маршрут працював у будні до 16:00
2 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Правобережна площа
(Центральний район)
Не працює
3 Міська лікарня № 2
(Центральний район)
Лівобережний район З 1 грудня 2018 маршрут подовжено до к/ст. Міська лікарня № 2, рух по Лівобережному району здійснюється за годинниковою стрілкою
4 Міська лікарня № 2
(Центральний район)
Лівобережний район Введений в дію з 1 грудня 2018, рух по Лівобережному району здійснюється проти годинникової стрілки
5 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Лівобережний район Кільце Лівобережним районом
6 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Лівобережний район Кільце Лівобережним районом
7 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Стан 1700
(Кальміуський район)
8 Вулиця Казанцева
(Центральний район)
Міська лікарня № 2
(Центральний район)
З 1 листопада 2018 скорочений випуск
9 Енергодільниця
(Кальміуський район)
Лівобережний район Кільце районом (через Нікопольський просп., просп. Карпова, сел. Мирне)
10 Енергодільниця
(Кальміуський район)
Міська лікарня № 2
(Центральний район)
11 Лівобережний район Кальміуський район Кільце районом (через сел. Мирне, просп. Карпова, Нікопольський просп.)
13 сел. Мирне
(Кальміуський район)
Нікопольський проспект
(Кальміуський район)
Кільце районом, за годинниковою стрілкою
14 Нікопольський проспект
(Кальміуський район)
сел. Мирне
(Кальміуський район)
Кільце районом, проти годинникової стрілки
15 Лівобережний район Лівобережний район Кільцевий (через вул. Різдвяна, Міський ПК, Східні прохідні, просп. Єдності).
Скасований з 1 грудня 2018, станом на жовтень 2020 відновлений
16 Лівобережний район Лівобережний район Кільцевий (назустріч 15-му).

10 лютого 2022 року у Маріуполі запущено офіційний додаток для смартфонів, у якому можна побачити рух комунального транспорту в реальному часі[3].

Схеми маршрутів[ред. | ред. код]

Депо[ред. | ред. код]

  • Трамвайне депо № 1 (вул. Миколаївська, 92) — до останнього часу центральне трамвайне депо міста, що обслуговувало маршрути № 1, 3, 7, 8, 10 (закрито у 2004 році). Територія депо, що розташовувалося в центрі Центрального району, була продана для будівництва сучасного житлового комплексу. Номери вагонів починалися — 5хх, 6хх, 7хх.
  • Трамвайне депо № 2 (вул. Таганрозька, 22) — розташовувалося на Лівому березі, спочатку обслуговувало лінію «Азовсталь». До закриття депо № 1 обслуговувало маршрути № 5, 6, 9, 11. Номери вагонів — 9хх.
  • Трамвайне депо № 3 (просп. Карпова, 162) — розташоване в Кальміуському районі. До закриття депо № 1 обслуговувало маршрути № 7, 9, 10, 13, 14. Номери вагонів — 4хх, 8хх. До російського вторгнення у 2022 році обслуговувало маршрути № 1, 3, 7, 8, 10, 13, 14. Згодом 9 маршрутів повністю було передано для обслуговування до трамвайного депо № 2. Номери вагонів — 3хх, 4хх, 5хх, 6хх, 7хх, 10хх.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Трамвайний рух відкривали в місті 8 трамвайних поїздів Х+М (до початку війни надійшло ще 12 Х, 7 М та 1 Київський 4-вісний вагон). У післявоєнний час надійшло 8 трамваїв Київського виробництва (завод імені Домбаля), згодом надійшли КТМ/КТП-2, у 1960-х роках — ще 2 вагони РВЗ-6. У 19671985 роках їх повністю було замінено на вагони Tatra T3, які потім були передані до Донецька, Одеси та Запоріжжя.

У 19852017 роках в Маріуполі основним типом трамваїв переважно були моделі КТМ-5.

26 січня 2017 року до Маріуполя надійшов перший вагон Tatra T3SUCS (№ 701)[4]. Ще 9 вагонів надійшли впродовж лютого 2017 року. Раніше трамваї експлуатувалися у Празі, у Маріуполі отримали № 701—710.

Станом на 1 квітня 2017 року на балансі підприємства перебувало 80 вагонів (щоденно на маршрутах міста працювало близько 70 вагонів).

Статистика рухомого складу станом на 1 січня 2019
Тип моделі Фото Кількість
всього/діючі
Примітки
Tatra T3SUCS 46/29 З січня 2017 року (в експлуатації з березня 2017 року)
Tatra T3A 19/17 З липня 2018 року. Раніше екплуатували в Ризі
Tatra T3SU 1/1 До 2017 року екплуатували в Кошицях
71-605 (КТМ-5М3) 17/3 Останні вагони придбані у 1991 році
71-605А 3/0 В експлуатації з 19901991 років
ЛМ-2008 2/1 Придбані у жовтні 2012 року
К-1[5] 7/3 Надійшли впродовж 20062008 років, курсують по маршруту № 10
К-1М 1/1 В експлуатації з 6 лютого 2016 року
Всього: 96/55

Трамваї КТМ-8 (№ 601—605) експлуатувались з листопада 1993 по серпень 2017 року[6].

У 2018 році до трамвайного депо № 3 почали надходити вживані трамвайні вагони Tatra T3A з Риги.

З 31 грудня 2018 року керівництво трамвайного депо № 2 обрало курс на остаточне припинення експлуатації вагонів типу КТМ-5: їх почали замінювати трамваями Tatra T3SUCS з трамвайного депо № 3, кількість КТМ-5, що працювали на лініях, значно зменшилася. У трамвайному депо № 3 залишалося всього 6 робочих вагонів типу КТМ-5. Причому їх експлуатація на центральних маршрутах міста була заборонена, працювати КТМ-5 дозволялось лише на маршрутах № 13 та 14.

Впродовж першого кварталу 2019 року останні трамваї моделі КТМ-5 виведені з експлуатації з подальшим списанням. З надходженням чеських трамвайних вагонів Tatra T3SUCS повністю оновиться рухомий склад[7].

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

В Маріуполі існували місячні абонементи на проїзд (учнівські, студентські, громадські, службові), а також комбінований (трамвай, тролейбус).

Динаміка вартості проїзду
Дата встановлення
тарифу
Вартість проїзду, Примітки
До липня 2001 0,30
З липня 2001 0,40
2006 — 2008 0,50
1 серпня 2008 0,75
1 березня 2009 1,00
1 лютого 2013 1,25 [8]
1 липня 2013 1,50
1 травня 2016 2,00
1 квітня 2017 3,50 [9][9][10][11]
1 серпня 2017 4,00 [12][13]
27 жовтня 2018 5,00 [14]
1 березня 2019 7,00 [15]
1 серпня 2021 9,00 [16]

У 2017 році, спільно з ПриватБанком реалізований проект оплати проїзду в комунальному транспорті по QR-коду через додаток «Приват24», з'явилася можливість безготівкової оплати проїзду[17]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистика рухомого складу. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  2. У Маріуполі окупанти знищили весь громадський транспорт. УНН. Процитовано 1 липня 2022.
  3. У Маріуполі є офіційний додаток для відстеження громадського транспорту. pr.ua. 10 лютого 2022. [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  4. В Маріуполь надійшов перший вагон Tatra T3 (№ 701). [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  5. Трамвай К-1 на сайті tatra-yug.com.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2007. Процитовано 3 вересня 2011.
  6. Статистика рухомого складу. 71-608К. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  7. Оновлена ​​тролейбусна лінія і нові трамваї: в Маріуполі вирішують проблему транспортного тупика (фото). mrpl.city. 15 грудня 2018. [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Рішення виконкому Маріупольської міської ради від 16.01.2013 № 5 "Про затвердження тарифів на проїзд пасажирів та провіз багажу у транспортних засобах КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»[недоступне посилання]
  9. а б Рішення виконкому Маріупольської міської ради від 27.02.2017 № 5 „Про затвердження тарифів на проїзд пасажирів та провіз багажу у транспортних засобах КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»“. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  10. В Мариуполе поднимут стоимость за проезд на всем транспорте. Mariupol.tv. 27 лютого 2017. [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. С 1 апреля в Мариуполе стоимость проезда в электротранспорте станет самой высокой в Украине. Пассажирский транспорт. 28.03.2017. [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Как изменялась цена на проезд в общественном транспорте в Мариуполе с 2000 года (инфографика). Сайт міста Маріуполя. 1 квітня 2017. [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. В Мариуполе подорожает общественный транспорт. 0629.com.ua. 27 лютого 2017. [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. Рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.10.2018 № 444.
  15. Рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.02.2019 № 49 Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 22.10.2018 № 444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства „Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління“».
  16. У Маріуполі з 1 серпня 2021 року вступили в дію нові тарифи у комунальному транспорті. mrpl.city. 1 серпня 2021. [Архівовано 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. КП «Маріупольське ТТУ» Маріупольської міської ради

Посилання[ред. | ред. код]