French
DeutschМіста Хмельницької області — Вікіпедія
 | Ця стаття в процесі редагування користувачем Ahonc певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ahonc (внесок, журнали) о 17:20 UTC (573 хвилини тому). |
До складу Хмельницької області входять 13 міст. Найбільшим за населенням є Хмельницький з населенням у 274 452 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року[1].
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність[2].
У списку показані міста Хмельницької області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.
Міста України до 2020 року мали обласне та районне значення[2]. Обласне значення мали 6 міст: Кам'янець-Подільський, Нетішин, Славута, Старокостянтинів, Хмельницький та Шепетівка. Районного значення 7 міст: Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Красилів і Полонне.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів[3].
Адміністративне значення та історичні дані[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
| Місто | Площа (км²) | Населення (за роками перепису та державної статистики) | Рідна мова (2001)[4] | |
|---|---|---|---|---|
| 2001[5] | 2022[6] | |||
| Волочиськ | 20 958 | 18 295 | українська — 98,01 % російська — 1,71 % | |
| Городок | 17 746 | 15 633 | українська — 97,10 % польська — 1,39 % російська — 1,34 % | |
| Деражня | 10 446 | 9772 | українська — 97,59 % російська — 1,76 % | |
| Дунаївці | 16 448 | 15 707 | українська — 97,01 % російська — 2,77 % | |
| Ізяслав | 18 444 | 15 996 | українська — 92,60 % російська — 2,77 % | |
| Кам'янець-Подільський | 99 610 | 96 896 | українська — 91,22 % російська — 7,08 % | |
| Красилів | 20580 | 18356 | українська — 96,94 % російська — 2,78 % | |
| Нетішин | 34 340 | 36 492 | українська — 87,66 % російська — 11,41 % | |
| Полонне | 23 211 | 20 172 | українська — 98,04 % російська — 1,62 % | |
| Славута | 34 358 | 34 918 | українська — 92,34 % російська — 7,23 % | |
| Старокостянтинів | 37199 | 33921 | українська — 92,01 % російська — 7,46 % | |
| Хмельницький | 253994 | 274452 | українська — 88,39 % російська — 10,36 % | |
| Шепетівка | 48212 | 40299 | українська — 93,46 % російська — 5,69 % | |
Інші дані[ред. | ред. код]
| Назва | Герб | Прапор | Зображення | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Волочиськ |  |  | |||
| Городок |  |  | |||
| Деражня | .PNG) |  | |||
| Дунаївці |  |  | |||
| Ізяслав |  |  | |||
| Кам'янець-Подільський |  |  | |||
| Красилів |  |  | |||
| Нетішин |  |  | |||
| Полонне |  |  | |||
| Славута |  |  | |||
| Старокостянтинів |  |  | |||
| Хмельницький |  |  | |||
| Шепетівка |  |  |
Історія[ред. | ред. код]
За часів Речі Посполитої низка міст мала магдебурзьке право: Кам'янець-Подільський (1374), Ярмолинці (1455), Смотрич, Зіньків, Чемерівці, Меджибіж (всі 1448), Черче (1578), Дунаївці (1592, 1605), Фельштин (1584), Чорнокозинці (1578), Летичів (1448, 1537), Чорний Острів (1556), Стара Синява (1543), Шаравка (1588), Підфіліпів (1510), Жванець (1646), Збриж(?) (1646), Сатанів (1641), Миньківці (1637), Пилява (1640), Новий Костянтинів (1600), Деражня (1614), Михалпіль (1605), Шатава (1782), Татариськи (1785), Літнівці (1748), Ляхівці (1583), Новий Заслав (1583), Славута (1754), Базалія (1578), Ямпіль (1578), Ожигівці, Гриців, Красностав(?), Плоскирів (1566), Тихомель (1616), Красилів (?), Теофіполь(1420?, 1719), Судилків(?), Гусятин, Бакота (1448), Тинна, Полонне, (Старо)Костянтинів (1600), Оринин (XV ст.), Ходорівці (1510), Талафусів (Куманів), Залісці, Малиничі (1557), Маків (1746) тощо.
У Російській імперії містами були Ушиця (Стара), Грудек, Зіньків, Летичів, Проскурів, Старокостянтинів, Базалія, Ямпіль, Кам'янець-Подільський.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 44.
- ↑ а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій!. Центральна виборча комісія. ЦВК. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Хмельницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Хмельницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 43-44.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скорочення: оц — обласний центр, рц — районний центр, цтг — центр територіальної громади
Джерела[ред. | ред. код]
- Законодавство
- Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. Архівовано з джерела 12 травня 2021.
- Першоджерела
- Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 43—44.
- До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Хмельницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Хмельницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
| ||||||||
 | Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |