Недзельський Микола Васильович — Вікіпедія

Микола Недзельський
При народженні Недзельський Микола Васильович
Народження 24 лютого 1951(1951-02-24) (73 роки)
Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр графіка, фотографія, фотоколаж, медіа-мистецтво, комп'ютерне мистецтво
Напрямок Нова хвиля
Сайт [4] — Nik Ned, сторінка на сайті Саачі-галереї]

Недзельський Микола Васильович (нар. 24 лютого 1951, Київ) — український художник , працює в галузі комп'ютерного мистецтва, або ж медіа-арт, графік і фотохудожник, поет, композитор, педагог. Представник Нової хвилі.[1] Куратор і учасник мистецьких проектів, андеграундних та сучасних виставок. Роботи зберігаються в Україні, Великій Британії та інших країнах.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Недзельський народився 24 лютого 1951 року в Києві.

У 1974 закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) , спеціальність кібернетика. Окрім отримання наукових знань, розширював кругозір в галузі світового сучасного мистецтва. Опанувавши навички технічних засобів передачі інформації, М.Недзельский влаштовував слайд-покази зібрань тієї частини образотворчого мистецтва, яку не викладали в офіційних вишах, включаючи постімпресіонізм, абстракціонізм, сюрреалізм та інші напрямки. На лекції Недзельского приходило чимало вільно мислячої молоді,  — і до нього на квартиру по вул. Рейтарській, і до приміщень Будинку Вчителя та в клубах, де він домовлявся про аудиторію. Захоплюючись історією світового мистецтва, Микола вдосконалював свою художню практику в галузі живопису, графіки , фотографії та створення експериментальних творів на основі комп’ютерної технології.

У 1970-х Микола був серед організіторів київського об'єднання «Рух», де збиралися літератори, вчені, митці й обговорювали новітні течії , «самвидав» тощо. Організатори «Руху» - Ю. Косін, М. Недзельський і С. Федоринчик – влаштували дві авангардні виставки у 1977 (клуб «Берізка», вул.Червоноармійська, 136) та у 1978 ( Київський Міський Будинок Учителя, вул. Володимирська, 57). Завдяки цим виставкам про свою творчість заявили андеграундні митці, яких не визнавали офіційно і які не мали змоги показати свої твори широкому глядацькому загалу: Микола Трегуб , Вудон Баклицький, Олександр Костецький, Микола Залевський, Олена Голуб, Володимир Богуславський та інші.[2]

Згодом Недзельский вдосконалював свою майстернісь, навчаючись мистецтву фотографії в Інституті журналістської майстерності СЖУ (1986). Свої знання згодом почав передавати наступному поколінню у викладацькій діяльності. Працював керівником Кіностудії Палацу Культури ВАТ «Більшовик» ( 19901996 ). У Київському Політехнічному Інституті, Поліграфічному факультеті, на кафедрі графіки М.Недзельский працював викладачем фотографії, книжкового оформлення та кольорознавства (19962002 ). Як фотохудожник брав участь в оформленні публікацій , що висвітлювали проблеми й досягнення сучасного мистецтва.[3].

З розвитком інтернету основні творчі процеси М.Недзельського відбуваються в мережі, останнім часом здебільшого працює як фрілансер.

Мешкає в Києві.

Творчість[ред. | ред. код]

Свій творчий шлях розпочав з опозиційного до соцреалізму неофіційного мистецтва — андеграунду, коли у 1970-х роках почав створювати графіку й живопис у стилі абстракціонізму і неоекспресіонізму. Шукаючи власний шлях у сучасному мистецтві, захопився мультимедійністю — поєднанням кольору, звуку й рухомих зображень.

Енциклопедія сучасної України у статтях «Медіа-арт», та «Мистецтво Кібернетичне» відмічає М. Недзельського серед тих, хто стояв на початку розвитку цього напрямку в Україні: «У 1970-х рр. кібернетик і фотограф М. Недзельський з комп’ютерною підтримкою почав створювати «Відеопалімпсести» (1972), фільми з ускладненою колажністю (переважно світло-кольору, безпредметності й звуків), з додатковою слайд-проекцією». [4].[5].

Створює на комп’ютері музичні твори, які асоціює з поетичними й візуальними. [6]. [7].

У візуальній творчості Микола постійно знаходить різні нові ракурси виразності, співставляючи фотографічні й живописні прийоми у складних багатошарових композиціях, застосовує колажний принцип.[8].

Участь у виставках[ред. | ред. код]

  • 2001  — Фотогалерея "Ексар"
  • 1998  — Фотоклуб " Ікар"
  • 1997  —Центр сучасного мистецтва "Дах"
  • 1996  — Будинок "Благо"
  • 1995  —Галерея "Стародавній Київ "
  • 1994  —Музей" Київська фортеця "
  • 1993  — Будинок актора
  • 1988 — Театральний клуб

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О.//Термінологія сучасного мистецтва, Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, — С. 147, 239-240 ISBN 978-966-96839-2-2
  2. Голуб Олена. В «Русі». До ювілею андеґраундної виставки, яка стала історією.// День, 2007, — 5 грудня. [1] [Архівовано 16 грудня 2007 у Wayback Machine.].
  3. На рос: О. Голуб. Фото М. Недзельського . Міжнародний Арт-фестиваль у Києві, або Великий ящик для вашого баранчика. // Дзеркало тижня. 1996, —15 червня
  4. О. Голуб. Медіа-арт .Енциклопедія сучасної України [2] [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  5. Г.Вишеславський, О.Голуб. Мистецтво кібернетичне. Енциклопедія сучасної України [3]
  6. Nik Ned Music and Images. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 15 лютого 2021.
  7. Nik Ned - Music and Images
  8. Nik Ned Saatchiart. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 15 лютого 2021.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]