Нище — Вікіпедія

село Нище
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040170340025506
Основні дані
Засноване	1532
Населення	202
Територія	1,7 км²
Густота населення	118.82 осіб/км²
Поштовий індекс	47224
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°48′20″ пн. ш. 25°06′59″ сх. д. / 49.80556° пн. ш. 25.11639° сх. д.Координати: 49°48′20″ пн. ш. 25°06′59″ сх. д. / 49.80556° пн. ш. 25.11639° сх. д.
Водойми	Серет
Відстань до; районного центру	24 км
Місцева влада
Адреса ради	47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
	Нище
	Нище
Мапа
	Нище у Вікісховищі

Ни́ще — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.^[1]

Населення — 193 особи (2002).

Саме тут бере початок річка Серет, яка тече через усю Тернопільську область, і впадає у Дністер.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка про село відноситься до 1532 року, коли його землі належали до польських землевласників Золочівського ключа.^[2]

У 1565 році Нище займало 2,5 лани землі, у селі була корчма та священник.^[3]

Існує легенда, що це село було засноване після нападу татар, котрі знищили вщент поселення на горі Хомець, де досі стоїть хрест на тому місці де колись стояла церква. Люди зійшли в долину і сказали тут будемо будуватись заново. А так як село були нижчим по горизонту, то назвали його Нище. Навкруги села широкі і густі ліси, у котрих під час визвольної війни відпочивав Богдан Хмельницький зі своїм військом перед однією з битв з поляками.^{[джерело?]}

У 1909 році в селі збудовано велику муровану церкву Івана Хрестителя. Під час Першою світової війни церква була сильно пошкоджена. Після війни її відбудували і закупили нові дзвони.^[2]

В УГА служили жителі села О. Олійник, М. Стахів, Г. Ільків, К. Курдибан, І. Гарасимів.^[2]

У 1939 році було 260 дворів та 1300 жителів.

Під час наступу Червоної армії в 1944 році тут проходив так званий «Ковтівський коридор». Село було зруйноване на 50%. За німців і радянського панування в Нищу активно діяла ОУН. На хуторі Дерев'янки знаходилась законспірована головна станиця спецзв'язку К-В (Карпати — Волинь). Станиця здійснювала зв'язок команди УПА та підпілля ОУН. Провідником її був Іван Питльований («Плугатар») із села Заруддя. Зв'язковою в селі була Маланка Курдибан, станичними — Микола Берегуля, Іван Питльований (родом з села Колтів на Золочівщині).^[2]

Однокласова школа заснована у 1880 році, в 1929 стала чотирикласова, в 1944 — семирічна. Зараз школи в селі немає.

До Другої світової війни діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

За радянської влади в селі організували колгосп ім. Димитрова, який в 1970 році приєднали до колгоспу «Мир», центральна садиба була в селі Вовчківці.^[2]

Станом на 2007 рік у селі 158 дворів (114 заселених, 44 незаселених) та 211 жителів.^[2]

Після ліквідації Зборівського району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району^[4].

Релігія[ред. | ред. код]

Церква Собору Івана Хрестителя (1894, мурована)
На горі Хомець був монастир, його знищили турецько-татарські орди

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На місці загибелі 28-ми вояків УПА насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерела в селі Нище.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Куртина вікових дубів».
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Нищенські липи».
На цвинтарі біля церкви поруч з родиною рідної сестри Ольги Пелехатої похований лікар-офіцер австрійського флоту Орест Зарицький (фундаментальне дослідження про його життя залишив відомий дослідник українського флоту Леонід Кирилаш).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Ігор Олійник — український лісівник, науковець, громадський діяч, доктор сільськогосподарських наук, відмінник освіти України^[5];
Матвій Стахів — український журналіст, правник, науковець, публіцист, громадський діяч, доктор філософії;
Євген Савчук — український співак, народний артист України.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Бігус, М. Б. (2008). Зборівщина: історія і сьогодення. Тернопіль: Воля. с. 348—350.
↑ Смерека, Б. В (2016). Золочівський комплекс у Львівської землі Руського воєводства: власники, територія і населення в XVI ст. (за даними фіскальних джерел) (PDF). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Зілінко І., Зілінко О. Олійник Ігор Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 424. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела[ред. | ред. код]

О. Гаврилюк, В. Уніят. Нище // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 632. — ISBN 966-528-199-2.
Зборівщина: історія і сьогодення: Історико-краєзнавчий нарис / Укл. М. Б. Бігус. — Тернопіль: Воля, 2008. — с. 348-350

Посилання[ред. | ред. код]

Nuszcze, wś, pow. złoczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 313. (пол.) — S. 313-314. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[:0-2] а ^б ^в ^г ^д ^е Бігус, М. Б. (2008). Зборівщина: історія і сьогодення. Тернопіль: Воля. с. 348—350.

[3] Смерека, Б. В (2016). Золочівський комплекс у Львівської землі Руського воєводства: власники, територія і населення в XVI ст. (за даними фіскальних джерел) (PDF). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] Зілінко І., Зілінко О. Олійник Ігор Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 424. — ISBN 978-966-528-318-8.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]