Калинівка (Тернопільський район) — Вікіпедія

село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040170200039928
Основні дані
Засноване 1724
Населення 250
Територія 3.918 км²
Густота населення 63.81 осіб/км²
Поштовий індекс 47204
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°37′41″ пн. ш. 25°08′11″ сх. д. / 49.62806° пн. ш. 25.13639° сх. д. / 49.62806; 25.13639Координати: 49°37′41″ пн. ш. 25°08′11″ сх. д. / 49.62806° пн. ш. 25.13639° сх. д. / 49.62806; 25.13639
Середня висота
над рівнем моря
339 м[1]
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Тернопільська область
Калинівка
Калинівка
Мапа
Мапа

CMNS: Калинівка у Вікісховищі

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. До 2016 було підпорядковане Погрібецькій сільраді. До 1964 називалося Цецова.

Населення — 250 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1504.

У районі с. Калинівка загинуло 190 чехословацьких воїнів, прізвища яких здебільшого невідомі. Невдовзі на місці бою було споруджено братське поховання, висипане з землі та обкладене дерев’яними балками.

У Зборівській битві брали участь 2 майбутні президенти Чехословаччини — Клемент Готвальд на боці Австро-Угорщини і Людвік Свобода на боці Російської імперії.

У 1927 році біля с. Калинівка насипали могилу та встановили кам’яний пам’ятник із написом: «Тут, на старій слов’янській землі під Зборовом, сплять сини Чехо-Словаччини, що полягли за волю, мир, за краще майбутнє всіх слов’янських народів. 2. VII. 1917. Вічна їм слава» (1927).

Під час 1-ї світової війни 2 липня 1917 три чеських полки, які воювали в російській армії, зазнали у бою проти австрійського війська на полях біля Калинівки великих втрат (190 осіб). Їх поховано у спільній могилі за селом.

Наприкінці травня 1922 до міста Прага (Чехія) перевезено з могили грудку землі, через місяць туди ж вирушив траурний вагон із останками Невідомого солдата. Разом із грудкою землі вони вмуровані в стіні ратуші на Старомєстській площі у Празі.

До сторіччя бою за кошти Чеської Республіки відбулася комплексна реконструкція пам’ятника полеглим чехам та словакам у Зборівській битві. На 17 кам’яних дошках викарбувано імена 238 загиблих воїнів.

Реконструкцією меморіалу займалося Міністерство оборони Чеської Республіки разом з товариством Чехословацьких легіонерів та об’єднанням волинських чехів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Насипана могила та споруджений кам'яний пам'ятник із написом: «Тут, на старій слов'янській землі під Зборовом, сплять сини Чехо-Словаччини, що полягли за волю, мир, за краще майбутнє всіх слов'янських народів. 2. VII. 1917. Вічна їм слава» (1927), встановлено пам'ятник полеглим у нім.-рад. війні воїнам-односельцям (1985).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди[ред. | ред. код]

1997 у Калинівці перебували представники Чехії — президент В. Ґавел, начальник генерального штабу І. Неквасила, аташе посольства Словаччини в Україні Я. Габовчик. 2004 — заступник міноборони Чеської Республіки Я. Прішбілова, посол Чеської Республіки в Україні К. Штіндл, ген. консул Чеської Республіки у Львові М. Яндера та ін.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Про битву під Калинівкою видано книгу чеських авторів М. Рудольфа «Зборів» (1922) та Ю. Хлодецького «Поле слави чехословацької зброї» (1924).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2010.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. церква святої Покрови [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]