Об'єкт 278 — Вікіпедія

Об'єкт 178
Можливий зовнішній вигляд
Тип	Важкий танк
Історія виробництва
Розробник	ЛКЗ
Виробник	СРСР
Виготовлення	1957
Виготовлена кількість	1 шт.(недобудований)
Характеристики
Вага	53,5 тонни
Довжина	6,99 м.
Довжина ствола	59 калібрів
Ширина	3,38 м.
Висота	2,29 м.
Обслуга	4 ос.
Калібр	Нарізна 130-мм. М-65
Приціл	ТДП-2С, ТПН-1
Броня	Лоб: 140-150 мм. Башта: лоб: 290 мм.
Головне озброєння	боєкомплект: 35 пострілів
Другорядне озброєння	1 х 14,5-мм КПВТ
Двигун	Газотурбінний ВМД-1 на 1000 к.с
Питома потужність	18,7 к.с/т.
Підвіска	тиск на ґрунт: 0,69 кг/см²
Дорожній просвіт	435 мм.
Операційна дальність	300 км.
Швидкість	шосе: 57,3 км/год.
Прохідність	підйом: 35° брід: 1,2 м.
Об'єкт 278 у Вікісховищі

Об'єкт 278 — радянський дослідний важкий танк. Створений у конструкторському бюро Ленінградського Кіровського заводу. Серійно не вироблявся.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1955 році на конкурсних засадах у КБ ЛКЗ було розпочато роботи зі створення важкого танка нового покоління. Головним конструктором у напрямку був Жозеф Котін. Танк розроблявся у двох варіантах: з дизельним двигуном (Об'єкт 277) та з газотурбінним (Об'єкт 278). Роботи зі створення танка з дизельним двигуном очолив Н. М. Чистяков, роботи зі створення газотурбінного двигуна велися під керівництвом Н.М. Оглобліна.

Основними вимогами до нового танка були:

1. Маса: 52—55 т
2. Озброєння: 130-мм нарізна гармата
3. Початкова швидкість снаряда: 1000 м/с
4. Двигун потужністю: 1000 к.с.

У період з 1956 по 1957 роки на ЛКЗ було створено два дослідні зразки газотурбінного двигуна ВМД-1. У 1957 варіант машини з дизельним двигуном (Об'єкт 277) був продемонстрований Микиті Хрущову, проте перший секретар скептично ставився до нового танку, оскільки був противником традиційних систем озброєння. В результаті, до 1960 всі роботи по «Об'єкту 277» були закриті, а дослідний зразок «Об'єкта 278» не був добудований.

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Броньовий корпус та башта[ред. | ред. код]

Об'єкт 278 розроблений на базі вузлів та агрегатів важких танків ІС-7 та Т-10. Корпус зварний, лобова частина лита. По бортах використовуються гнуті листи зі змінним перерізом. Днище корпусу має коритоподібну конструкцію. Башта, як і лобова частина корпусу, лита.

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння Об'єкта 278 використовувалася 130-мм нарізна гармата М-65. Гармата мала двоплощинний стабілізатор «Гроза» та напівавтоматичний механізм заряджання касетного типу з електроприводом. Боєкомплект складав 35 пострілів.

Додатково з гарматою було спарено 14,5-мм кулемет КПВТ. Боєкомплект складав 800 набоїв.

Засоби спостереження та зв'язку[ред. | ред. код]

Об'єкт 278 оснащувався стереоскопічним прицілом-далекоміром ТДП-2С, для здійснення наведення в нічних умовах був приціл ТПН-1.

Із засобів зв'язку була радіостанція Р-113.

Двигун та трансмісія[ред. | ред. код]

Як силова установка використовувався газотурбінний двигун ВМД-1 потужністю 1000 к.с. При масі 53,5 тонни двигун був здатний забезпечувати максимальну швидкість танка в 57,3 км/год.

Ходова частина[ред. | ред. код]

На Об'єкті 278 за аналогією з Об'єктом 277 використовувався гусеничний рушій з гусеницями з металевим шарніром закритим. З кожного борту встановлювалося по 8 опорних і 4 котки, що підтримують. Підвіска застосовувалася торсіонна, на 1, 2, 7 і 8 вузлах були поршневі гідроамортизатори.

Спеціальне обладнання[ред. | ред. код]

Так само як і Об'єкт 277, Об'єкт 278 був оснащений системами протиатомного захисту, термодимовою апаратурою, системою очищення приладів спостереження та обладнанням підводного водіння.

Джерела[ред. | ред. код]

https://web.archive.org/web/20090919170416/http://legion.wplus.net/guide/army/ta/277.shtml